Відгук на книгу з марафону пані Уляни

Вітаю, шановна авторська спільното!✨✨ 

 Відгук у рамках марафону

Уляни  Книжкове лото

 на трилер

Іванка Сокіл   Тінь, що не зникає

 

Якщо вже беру до рук книжку, то найнагальніша потреба для мене з’ясувати: що хотів сказати автор. Тому що зараз, у постмодерністську добу, важко запропонувати щось геть нове й карколомне. Залишається гра сенсами. Або наповнити текст такими образами, такими колізіями, викликати такі асоціації, щоб увійшли в резонанс з внутрішнім світом читача й штовхали його читали далі.

Книга Іванки Сокіл в резонанс увійшла й викликала певні міркування, яким я хочу з вами тут поділитися.

Одразу зазначу, що фантастика, трилер, горор, дарк-романи для мене – це стовідсоткове віддзеркалення реальності. Через авторський текст я вгадую життя конкретної людини – не виняткової, не дивної, не абстрактної – а живої, зі своїм внутрішнім світом, детермінованим безліччю чинників, що кличуть її писати; стати своєрідним медіумом між світами. Тому трилер Іванки Сокіл для мене не лише окреслення жанру. Це посил.

У центрі книги “Тінь, що не зникає” – боротьба за старий маєток, розташований у містечку Полинний Яр, між двома родами – Чорторий і Камінських. І ті, і ті мають право на землю й на частини будинку. Події відбуваються у 2018 році. Але ви можете простежити історію маєтку з 1818 року. Чи з архівних документів, чи зі щоденника однієї з героїнь. За будинком – погана слава. Там жахливими смертями помирали люди. Там жила відьма. Там блукають привиди. Але коли заходить про гроші, ніякі привиди й ніяка магія не стають на заваді хвацьким молодикам. Хто переможе – нащадок відьмівського роду – Теодора Чорторий чи нащадок роду підприємців – Роман Камінський?

Читайте! Написано добряче, без ліричних відступів і котів, яких тягнуть за хвіст.

А я скажу про ідеї, які зрезонували.

На початку читання я вирішила, що головна тема книги – це історія Роду, причетність до нього. “Це земля моїх предків. Тут наше коріння...  І наші душі”, – каже героїня, яка не хоче втрачати спадок. Та читаючи далі, я зрозуміла, що ідея глибша – у відповідальності пращурів перед нащадками. Заподіяне через власну вигоду зло; неймовірна гордість й пихатість через усвідомлення своїх жіночих принад; злочини, скоєні заради власної вищості й домінування (якось язик не повертається сказати “щастя”) – усе це падає тягарем на нащадків. Тому що вони мусять сповняти накази, виконувати заповіти дорогих їм людей. А вороги “мусять пошкодувати”. “Марті потрібний простір...” І це правдива пастка. Героїня, усвідомивши це, намагається протистояти. Як?

Читайте.

У книзі постають проблеми вірності, вибору, виховання, дитячої самотності (і самотності, як такої), жіночого-чоловічого, розбудови стосунків, у яких затишно і безпечно, а не приголомшливо й згубно. А також проблеми  безпринципності, грошей, зради. Куди ж без них?

Майже всі героїні книги, включаючи головну – Теодору Чорторий, зациклені на своєму праві остаточного слова, остаточного рішення. Вони – бойчині. Чому? Моя відповідь така: поруч з ними не було справжніх чоловіків. Чоловіки або зваблювали для втіхи, або зраджували. “У цьому світі панують чоловіки...” А треба виживати. І бажано, не під ними, а над...

Таємниці... Їх завжди хочеться розгадати. Як протидіяти потягу до незнаного, цікавого, страшного? Ніяк. Пригоди треба переживати. Але раціональне пояснення завжди є (як у творі Іванки Сокіл). Магія перетинається з нашим світом. Це не секрет. Вам вирішувати, який світ ви обираєте для життя. Мені здається, автор наголошує і на цьому.

До речі, про магію слів. У тексті читаємо: “Вона звикла прораховувати слова наперед, а ця жінка вимовляє їх так легко, ніби не відчуває їхньої ваги”. Тема прокляття. Насправді для прокляття не обов’язково збирати речі того, кого проклинати, і того, хто проклинає, і річ, через яку...”. Досить просто не відчувати ваги слів, а бряцати ними, як кайданками. І така деталь свідчить про глибину авторського мислення.

І наостанок. Жахливі “тіні, що не зникають”, утримуємо ми самі. Єдине що треба, – відпустити й жити власне життя. Гордість, пиха, марнославство – це те, що живе в людях тисячі років. І ніяка магія не стоїть поруч, коли люди вирішили знищувати одне одного.

Словом, книга Іванки Сокіл “Тінь, що не зникає” зайшла до серця і ще довго буде зберігатися в ньому прекрасним відлунням: Полинний Яр, Чорторий; очі кольору шторму, чи сталі, чи отрути; хмільні полин з фіалками та задушливі троянди...

Раджу до прочитання книгу Тінь, що не зникає авторки Іванка Сокіл не тільки любителям трилерів, а й життєлюбам і фантастам.

Дякую пані Уляна за ідею марафону Книжкове лото. Сподіваюся, мій перший відгук не розчарує автора й читачів.

З повагою і найкращими побажаннями Ольга Инка

10 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Пацюк Червоній
24.09.2026, 23:20:47

Повністю підтримую,я раніше рецензував цю книгу і відчуття саме такі

Ольга Инка
25.09.2026, 23:55:13

Пацюк Червоній, Щиро дякую)

avatar
Дієз Алго
24.09.2026, 23:23:59

О, цю рецензію цікаво читати. Ви чудово описуєте і передаєте відчуття...

Ольга Инка
25.09.2026, 23:55:01

Дієз Алго, Щиро дякую)

avatar
Аліс Веро
24.09.2026, 18:06:54

Це не просто ГАРНИЙ відгук, він надзвичайний. Дуже відчувається, на скільки вам зайшла ця книга і ви змогли заразити цим тих, хто читає такий відгук.
❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Аліс Веро
24.09.2026, 23:16:06

Ольга Инка, ❤️

avatar
Уляна
24.09.2026, 19:59:18

Рецензія — ваша стихія. Бездоганно описали книгу, мені здається, прочитає не одна людина даного автора. Дякую за участь❤️

Ольга Инка
24.09.2026, 22:19:15

Уляна, І вам щиро дякую)

avatar
Лєна Міле
24.09.2026, 20:02:01

Дуже грунтовний відгук, який торкається чогось підсвідомого та глибинного)))

Ольга Инка
24.09.2026, 22:18:58

Лєна Міле, Щиро дякую)

avatar
Eugene
24.09.2026, 21:00:09

❤️❤️❤️❤️

Ольга Инка
24.09.2026, 22:18:36

Eugene, Дякую за підтримку)

avatar
Іванка Сокіл
24.09.2026, 18:35:10

Після вашої рецензії мені самій захотілося перечитати «Тінь, що не зникає»)) Мені навіть здалося, що Ви знайшли в ній більше, ніж я туди свідомо закладала))
Це мав бути конкурсний дарк-роман, але сам жанр, схоже, я розумію по-своєму... Тож у результаті додалися підтеми, а проблематика й конфлікти поступово самі випливали з характерів героїв, їхніх рішень і вчинків.
Окремо дякую, що помітили символізм. Я навмисно робила на ньому акцент, застосувала прийом повторюваності, аби розставити акценти на героях. Ви влучно помітили троянди, фіалки, полин... Ще була мереживна сукня як символ чистоти й непорочності Марти, що резонує з її справжнім, геть не янгольським єством.

Показати 4 відповіді
Іванка Сокіл
24.09.2026, 19:32:19

Ольга Инка, Це гарна практика) але я зазвичай читаю фрагментарно, бо точно почну вишукувати помилки, а редагування - то трашний звір) але помилки, на які Ви вказали я точно пошукаю)

avatar
Ромул Шерідан
24.09.2026, 19:06:33

Прекрасний відгук❣️✨

Ольга Инка
24.09.2026, 19:11:38

Ромул Шерідан, Щиро дякую, пане)

avatar
Олексій Цапович
24.09.2026, 17:33:40

Не просто відгук, а гарна рецензія!)

Ольга Инка
24.09.2026, 19:03:33

Олексій Цапович, Щиро дякую, пане Олексію) Рецензії вимагають критичних зауважень. Автор їх може почитати в коментарях. Там доволі. Тому надаю перевагу відгукам. Але мені приємно, що ви мій відгук назвали рецензією)

Інші блоги
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
✦ Місто. Розділ 20. У кожного свої таємниці ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Новинка та епілог
Запрошую до новинки! "Відчайдушна няня" вже на сайті. Їй просто нічого втрачати тож вона підробляє резюме і йде на співбесіду! А от книга "Дві смужки" буде завершена вже сьогодні. Епілог вже готовий і
Весна мого життя. Знижка.
Сонечки, привіт! Запрошую поринути у неймовірну історію 18+ ВЕСНА МОГО ЖИТТЯ, яка розповідає про складні стосунки, справжню пристрасть та право на кохання. На книгу зараз діє значна знижка. Особливо книга сподобається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше