У межах марафону читала «Котик для Вищого» Анастасії Газе. І це той незручний випадок, коли книга мені подобається, читати далі хочеться, але саме зараз я просто не можу.

Мені дуже зайшла парочка Кет і Любомира. Їхні постійні підколи, старі образи, це вперте «між нами нічого немає» при тому, що між ними явно щось є, — за ними справді весело спостерігати. А паралельно маємо Організацію, вампірів, демонів, Пожирача сердець і нормальне таке розслідування, яке поступово стає все цікавішим ❤️

На жаль, на четвертому розділі мені доведеться поки зупинитися. У книзі зачепилася тема, яка для мене зараз виявилася надто сильним особистим тригером. Я думала, що вже зможу спокійно читати подібне, але, як виявилося, ще ні.

Тому хочу вибачитися перед авторкою, що зараз не дочитаю книгу до кінця. Це точно не «кинула, бо не зайшло». Навпаки — я хочу знати, що там далі, і обов'язково повернуся до Кет і Любомира трохи пізніше ❤️

А поки залишаю тут рекомендацію для тих, хто любить містику, розслідування, вампірів, демонів, гумор і героїв із таким минулим, про яке вони дуже старанно намагаються не говорити ❤️