Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення Знайди уже у ваших книжечках! Запрошую:

—Як я розумію... Анька вже не справляється?..

Розумію його натяк, проте не бажаю розвивати цю тему. Я взагалі не люблю обговорювати жінок.

Проводжу поглядом по стільниці бару, мовчу.

—Та-а-ак... Знайда — швидка до нечуваності...

А це вже не тримає мої кулаки в кишенях. Однак руки тримаю при собі.

—А це вже не твоя справа, — звертаю його увагу. Більше не затримуюсь...

Від будинку Пашки виїжджаю за хвилину, навіть ні з ким не попрощавшись.

Мені мало б полегшати, тіло мало б відпустити, та ні. Навпаки — серце калатає не від задоволення, а від якогось хрінового відчуття, ніби я їй зрадив. Ніби мав берегти себе для якоїсь там дівчинки, імені якої навіть не знаю.

Якого біса я думаю про неї навіть зараз?

Розділ тут

"Моя ЗНАЙДА"

Обіймаю кожного і кожну! Дякую, що читаєте❤️ (Книга залишиться безкоштовною до кінця написання. )

Мирної нічки, українці! ❤️