Це одна з тих деталей її одягу, на які Мей просто не могла не звернути увагу.

Для неї одяг ніколи не був лише тканиною.

Для Мей одяг завжди показував, хто ти і яке місце займаєш. У ньому важливо було не лише те, як ти виглядаєш, а й як стоїш, ходиш, рухаєшся. Довгі поли, шари шовку, важкі прикраси — усе нагадувало про правила.

І раптом вона опиняється у світі, де одяг може бути створений насамперед для того, щоб у ньому було зручно жити.

Широкі штани. Поверх — розрізна спідниця. Чоботи. Зручний пояс. Верхній шар, який не заважає рухатися.

У такому одязі можна швидко йти, бігти, підніматися схилом, сідати на землю, працювати руками — і не думати щомиті про те, чи не заплутаються поли й чи достатньо «правильно» ти виглядаєш.

Для Мей це майже зухвало.

Для Авіс — просто зручно.

І мені дуже подобається ця різниця.

У світі Мей одяг часто нагадував людині, ким вона повинна бути.

Одяг Авіс ніби говорить зовсім інше: рухайся.

Йди туди, куди хочеш.

Не бійся забруднити поділ.

Не стій красиво, якщо можна бігти.

І тому цей костюм розповідає про Авіс не менше, ніж її слова чи вчинки.

Вона не створена для того, щоб сидіти нерухомо в красивій кімнаті.

Вона звикла жити так, щоб одяг встигав за нею.

А ви колись помічали, наскільки одяг може змінювати не лише те, як ми виглядаємо, а й те, як вільно ми себе почуваємо?