Вітаю, любі читачки і читачі!

За нього має вийти заміж її сестра. Але якось у темряві він цілує не свою наречену, і всі плани летять шкереберть…

ЗНИЖКА на мій роман «Красень і чудова дівчина»! Заходьте читати!

Уривок:

— Як це… тут двері…

— Зачинились? — голос Тадея пролунав одразу за її спиною. — Вони відчиняються лише з кімнати, не треба було їх сильно притискати, коли вийшла.

Гаїна повернулась і мало не врізалась у його груди. Знітилась, опустила очі, хоча в темряві ні він не розгледів її лиця, ні вона його.

— Тоді я зайду з коридору.

— Я тебе проведу.

Він відступив і відчинив перед нею двері, які вели в коридор. “Проведу” означало рівно вісімнадцять кроків на двох.

Ці вісімнадцять кроків Гаїна пройшла з напущеним на обличчя волоссям, бо в коридорі горіло світло. А Тадей пройшов з повернутим в її бік лицем і пильним поглядом.

Зупинилися біля її дверей.

— О, тут ручка є, — спробувала пожартувати вона, але голос прозвучав рвано, нервово.

Йому б слід було побажати їй на добраніч, але цікавість не відпускала. Замість того, щоб відступити й піти геть, став на крок ближче. Гаїна сполохано сахнулась, втислася плечем у двері, ще більше ховаючи за волоссям ліву частину обличчя.

— Не бійся, — сказав Тадей тихо, м'яко. — Ми скоро станемо ріднею. Можеш вважати мене своїм старшим братом.

Він підніс руку і, не зважаючи на наляканий, шокований погляд карих очей навпроти, торкнувся волосся Гаїни.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

А також запрошую читати мої романи у процесі:

❤️«Пробач, некохана» тут.

❤️«Вдруге за Вишневського» тут.

***

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.