Чому вам було шкода стерти з лиця землі свій твір?
Доброго ранку, мої любі читачі! Я трохи здоровий, тому вирішив не переносити наш недільний блог аж на наступну неділю! Розмовлятимемо сьогодні;)
Сьогодні поговоримо про те, чому вам було шкода стерти з лиця землі свої/свою книги/книгу. Це важливо, адже я хочу дізнатися, чи окрім Kalli de Narro є ще автори, які вимушено або випадково стерли з лиця землі свої твори або ідеї до них (над ідеями я маю на увазі думки про новий твір)). Почнімо з мене.
Взагалі, я б й не засмутився, якби мені довелося стерти з лиця землі свої твори.
"Чому ж це? Це ж така суцільна трата, особливо, якщо ви старалися над цим твором..." — питаєте ви з жалобою.
Не хвилюйтеся, мої любі читачі. Я в жодному разі не засмучуюся, коли стираю з лиця землі свої твори, навіть якщо їх добре оцінили. Особливо оповідання "На автобусі", який Вадим Булава, мій знайомий автор, оцінив його дуже відмінно. Причини? Купа помилок та вигадані локації справжнього міста (вже не називатиму, яке це, але той, хто читав цей твір, точно його пам'ятає)))). Також в цьому році я стер з лиця землі оповідання "Дім, в якому жив мій сусід", який оповідав про Олексія, нового поселенця міста Ізюм (у цього персонажа була ще фамілія, яку я вже й забув)))). Також стерто з лиця землі й перші твори-оповідання, написані ШІ, в яких один із читачів заплутався в сюжеті через те, що я користувався іншою платформою для написання творів (маю на увазі інший ШІ — незадовго до використання Poe і ChatGPT).
Щодо ідей, які я теж "заборонив" і стер з лиця землі:
• планував раніше твори і про каченяти Дагі (назва роману-казки "Пригоди каченяти Дагі" або "Пригоди Дагі"; якщо чесно, я не пам'ятаю точно назву твору, оскільки я його у зошит записав)))). І що сталося? Я випадково до роману додав еротику (я про неї знав ще з 13-ти (!) років, але ніколи цього слова не чув)))), і уявив таку дурну ідею... що врешті, вирішив "забути" раз і назавжди, і стерти з лиця землі свої перші ідеї, які я об'єднав з цим жалюгідним жанром (вибачте, що так звертаюся так, любителі творів для 18+)))). Ну ви зрозуміли причину: каченята, вони ж діти, а не дорослі, щоб ставити еротику в творі...
• планувався твір "Дитдім" (Дитячий дім), в якому троє 14-річних підлітків Джексона, Джека і Кейт, замість того, щоб відвезти до школи, батьки їх відвозять у якийсь ліс до дерев'яного будинку, який знаходиться недалеко від міста, а в ньому живуть сердиті Пузані (це фамілія така)))): Гомер Пузань і Ріанна Пузань. Фамілії у них такі, бо вони дуже товстючі\(≧▽≦)/ На жаль, цей твір я теж випадково об'єднав з еротикою (в розділі про Джона, в якій хлопець випадково потрапляє в дівчачу переодягальню, однокласниці роздягаються до ГОЛА (!), що й стало причиною "заборони" написання твору), і зрештою її стер з лиця землі. На додаток до опису твору, підліткам доведеться не лише виживати в жахливих умовах Пузанів, а ще й тікати від них будь-якими засобами, але через те, що товстуни їх добре переслідували, зрештою втрутилася поліція та ув'язнила довічно Пузанів за неналежну та жорстоку поведінку до дітей. Це мав би бути перший твір, написаний за мотивами мультфільмів анімаційної студії DreamWorks.
• скасував й "Пригоди Пакеля", одразу три частини: перша мала б оповідати про пригоди чоловіка, його брата Ракеля та їхнью подругу-соняшник Марію Оранджо-Беа, а також їхню першу боротьбу з королем Лос-Анджелеса Кінг Баджо; друга мала б оповідати про дитинство, підліцтво та юність Пакеля; третя (остання) мала б оповідати про боротьбу друзів із ворогом №1 Джаном Кастро. Скасував через те, що я довго писатиму ці оповідання (це мали бути не романи, саме оповідання, повторюю ще раз).
• А також інші твори, пов'язані зі стилем американської студії Warner Bros. Pictures (твори про "Блек Мена"), твори з моїх улюблених ігор та інше всяче сміття, яке я відмовився писати й публікувати на платформу.
Ну, по суті, на цьому все. Знаю, стирати з лиця землі свій розпочатий твір або ідею — погана ідея, але написати більш цікавий твір — найкраще рішення, ніж публікувати мої безглузді ідеї (особливо з "дитячою еротикою" — діти взагалі не мають бути учасниками цього жанру)))).
Запитання до вас, мої любі читачі: чи доводилося вам стерти з лиця землі свій твір? Чому він вам не сподобався і як ви діяли? Чи відчуваєте ви свою помилку? Я, якщо чесно, її не відчуваю)
Чекаю на ваші відповіді! Бажаю усім гарного дня!
З повагою,
Ваш улюблений автор Букнету Стружик Лев❤️
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВзагалі ні. Геть не засмучуюся. Це ж не якийсь світовий бестселер зник. А проста ще один опус з тисячі а то міліона інших схожих.
Марко Левчук, Ну, буквально) Дякую за вашу відповідь! + я ваш новий підписник;)
А ще залежить від мети писання. Для мене, наприклад, створення текстів-це своєрідна терапія. Проговорила в сюжеті- можна забути. Оце згадала. Колись видалила безслідно спроби описувати секс. Це цікаво читати, коли його не вистачає. А коли із цим усе гаразд, то якось ніби й ні до чого воно. Хіба сюжет наворочений, і без цього не можна обійтися.
Ольга Инка, Цілком з вами згоден. Не знаю, що ще тут сказати, але залишу це без коментарів)))
Стираю і зітру досить спокійно. Певно, через усвідомлення, що не таке вже воно й важливе. Якщо доводиться писати щось велике, єдина мотивація- закінчити. Що вийде. А потім можу зітерти. Але в компі лишаю. Для своїх малих) Цікава тема. Дякую) Так, це не з лиця землі. Це з платформи) Трохи інше.
Ольга Инка, Я не лишаю таке у своєму смартфоні, але якщо так, то можна) Будь ласка!
З таким розмахом у назвах блогів здається, що автори пишут свої шедеври не в блокнотах і навіть не в нейромережах, а прямо на безкрайніх просторах родючого чорнозему!
Це вже не літературний процес, а якась потужна аграрна драматургія. Тільки уявіть: замість банального натискання кнопки Delete, письменник змушений хапати сапку, заводити трактор і буквально виорювати невдалі оповідання під нуль. Але старі тексти не зникнуть безслідно. Вони перегниють у землі та перетворяться на першокласний літературний перегній, який стане потужним підґрунтям для народження нових, ще більш соковитих шедеврів.
Дикий Степ, Потужна промова, скажу я вам, Дикий Степе)))
Я писала містику і стерла, дуже моторошно написала, але цікаво.) Оскільки я емоційна людина воно ще б снилося) Мені не шкода стирати, всерівно ідея в моїй голові і коли прийде час може я захочу все ж написати цю повноцінну книгу...
Ірина Курмаєва, Цікаво про це чути) Дякую за вашу відповідь!
Не доводилося стирати - рука не піліймається))
Тиха Ніч, От і добре, що в когось таких проблем немає;)
Поки такого не було, але я розумію, що деякі сюжети так і не з'являться, як повноцінний твір. Хто знає, може воно й на краще.
Вілена Озерська, Можливо. Дякую за вашу відповідь!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати