Сьогодні діє знижка на книгу "Мія. Продана невинність."

Після вечері даю Мії ключ від номера і відправляю до ліфта, а сам прямую в сторону кабінету Ангеліни. Взагалі-то, говорити з нею не хочеться, але її тон у ресторані мені зовсім не сподобався. Думає, може керувати мною? Подивимось.

Заходжу без стуку, Ангеліна від несподіванки підскакує на ноги, і побачивши мене, спирається руками на стіл.

- Надіюсь, у тебе щось важливе, ти тратиш мій час, - сухо промовляю, підходжу до диванчика і без дозволу вмощуюсь на ньому. Даю їй зрозуміти, що вона наді мною не владна і такий тон, який був у неї в ресторані, я не вітаю.

- Тоді я перейду відразу до діла, - обходить стіл, сідає на нього і схрещує руки на грудях. О, вона налаштована серйозно. - Ти вкрав у мене дівчину.

Сміюсь на весь голос.

- Ангеліно, але ти кумедна.

- Нічого смішного. Думаєш, я дурна, не розумію, що ви з Мією тут не карти граєте? - супиться, показує, наскільки вона незадоволена. 

- І що? Яка тобі різниця?

- А те, що з цією дівчиною я тебе звела. Вона могла б бути моєю працівницею, а ти в мене за спиною з нею домовився. Як це називається, Глібе?

- Але вона не твоя працівниця, - встаю, роблю декілька кроків до неї. - Наскільки я знаю, дівчина відмовилась з тобою співпрацювати. Я не винен, що ти не можеш домовлятись з людьми.

- Все я вмію, - шипить від злості і зіскакує зі столу. - Але ти, хитрий жук, вирішив обійти мій бізнес. Ще привів її у мій готель, наче насміхаєшся.

- Готель Чорного, а не твій, - нагадую їй. - І те, що між мною і Мією тебе не стосується. Я чесно заплатив за номер, чого ти в мене хочеш?

- Я хочу свою частку за дівчину, - ще один крок і вона стоїть впритул до мене. - Я хочу справедливості. Якби не я, ти б не зустрів Мію і приходив би до однієї з моїх дівчат. Ти позбавив мене клієнта. Тобто себе. А Чорним мене не лякай, п'ятим поверхом керую я, і він до моїх дівчат діла не має.

- Я знав, що ти меркантильна, але щоб настільки, - мружу на неї очі. 

- Виживаю, як можу, - говорить вже спокійніше, бігає жадібним поглядом по моєму обличчі. - Тому пропоную тобі все мирно вирішити. Ти зустрічаєшся зі своєю дівчинкою на п'ятому поверсі, а я отримую тридцять відсотків.

Знову сміюсь голосно, а вона хмуриться. 

- А не забагато ти хочеш? Чому ти вирішила, що я погоджусь? Ми можемо зустрічатись у будь-якому іншому готелі.

- Чому ж ти прийшов саме сюди? - хижо посміхається.

Ангеліна добре знає, що я відомий у нашому місті, тому не буду палитись з повіями у різних готелях. Тут все приховано. Будь-який клієнт, котрий ходить сюди, не викаже іншого, бо сам може попасти у викриття. 

Уважно вдивляюсь Ангеліні в очі. Чого я там шукаю? Може розуміння? Навряд чи, його в неї немає. Ця жінка ставить свій бізнес понад усе на світі. 

- А може ти мстишся мені за те, що відмовив тобі? - кидаю припущення. - Проміняв тебе чарівну, на молоденьку і недосвідчену.

Тепер сміється Ангеліна. Її сміх гортанний і трохи награний. Вона торкається моєї вилиці, проводить по ній гострим нігтем, а потім відступає.

- Ти занадто сильно себе цінуєш, Глібе, - відвертається і знову сідає на стіл, повільно закидає ногу на ногу. - Ти не єдиний бажаний чоловік у цьому місті.

- Сподіваюсь, ти знайдеш собі гідного.

- Не сумнівайся.

- То що будемо робити?

- Ти вже знаєш мої умови. Або відвідуєш зі своєї дівкою п'ятий поверх і платиш мені частку, або шукай інше місце для розваг. Я зроблю так, щоб тебе не пускали у готель. Хоч додому її привозь.

https://booknet.ua/book/mya-prodana-nevinnst-b420714