Начальник знову глянув поверх окулярів.

 - Олівіє, сядьте ближче.

 - Вибачте. - я глянула на Караєва, який дивився на мене як на маленьку мавпочку в капелюшку. - У Аслана парфуми з чимось, що викликає в мене алергію. Мгм, кашель і нудота. - при цьому я дивилася просто в очі Хану.

Нехай знає, що я не пливу лише від його присутності.

 - Я сьогодні не встиг скористатися парфумами. - сказав Караєв.

 - Ближче, Олівіє. - усміхнувся Аркаша, напевно думаючи, що я сьогодні з головою не дружу.

Я присіла на сусідній стілець від Хана.

 - То що ви хотіли сказати, Олівіє?

 - Я хотіла сказати, що пан Караєв мене звільнив, а тепер....

 - Від прямих зустрічей у моєму офісі. - перебив Хан. - Думаю, більш неформальна обстановка допоможе нам прийти до чогось цікавішого. - сказав Караєв.

І так як я взагалі не нервую, ну от зовсім, тому я трішки трясла ногою, один раз торкнувшись коліном Хана. Він, не дивлячись під стіл, поклав руку на моє коліно. 

Хан

 Запрошую вас до мого телеграм каналу

Крадійка

qUW7Lv8u

UWHs29kz