Нова глава вже тут!

Дорога до башти спілки виявляється зовсім не такою безпечною, як хотілося б. Денис і Софія вирушають крізь руїни стародавнього міста, де серед покинутих будинків на них чекає зустріч із тим, кого краще було б не зустрічати взагалі. Але найбільша небезпека ще попереду...

На шляху мандрівників опиняється село Жаврів. Здавалося б, звичайне поселення, життя в якому йде своїм ходом. Та на нього насувається двадцятиметровий Спустошувач — істота, яку неможливо зупинити звичайною зброєю...

Вибачаюся за відсутність! Робота займає більшість мого часу, але сьогодні обов'язково почитаю блоги інших авторів і подивлюся, що новенького за ці декілька днів)

Зранку не було зв'язку, тому я пропустив вихід 7 глави «Мандрита». Але зараз хочу презентувати вам цю главу та познайомити зі СПУСТОШУВАЧЕМ, про якого писав нещодавно.

Ось його автопортрет:

А нижче — історія його виникнення...

У 2024 році я служив у Дружківці й там побачив одне дуже цікаве дерево. Насправді це було два дерева, але вони були настільки здоровими й незвичайними, що якщо здалеку під певним ракурсом, на них подивитися, складалося враження, ніби перед тобою стоїть якась істота — з довгим тулубом, широкими плечима, довгими руками та густою кроною.

Я запам'ятав цю картину й одразу зрозумів, що з цього може вийти гарна задумка для істоти у світі «Мандрита». Тільки тоді я не зовсім розумів, як саме вписати її у цей світ. Зле мутоване дерево, яке все крушить і знищує? Занадто банально. А буквально кілька місяців тому, ще до написання цієї глави, мені трапилися статті про те, що річки Європи та України міліють, висихають. І тоді в голову прийшла ідея зробити істоту, яка шукає підземні води, спустошує їх — звідси й назва — і за рахунок цього еволюціонує.

Тобто ми маємо не одразу двоногу, дворуку істоту, а створіння, яке поступово розвивається. Спочатку — просто дерево, потім воно знаходить воду. Живиться, росте, мутує. І зрештою може перетворитися на щось значно страшніше... Саме так народився Спустошувач.

ГЛАВА 7: СПУСТОШУВАЧ
СПОТВОРНИК