Опівночі в оновленні «Порталу у Гріх» ми з нашою читачкою нарешті вийдемо з чотирьох стін і трошки побачимо світ навколо.

Я приклеїлася до вікна, споглядаючи краєвиди. Це щось нереальне! Летіти у хмарах, лавірувати поміж гігантських конструкцій з якогось білого пластикометалу і скла, вкритих неоновими вивісками і зеленими килимами різноманітних рослин. Наймасивніші споруди мали величезні діри розміром з наш стандартний багатоповерховий будинок. Крізь них ми теж часто пролітали. Життя кипіло, а масштаби вражали, втім, все це залишалося на відстані, тож вишукати ще якогось знайомого книжкового чоловіка я не могла, бо їхні обличчя банально були задалеко.

– Це публічні простори, по-вашому вулиці, – пояснював Кейн.

Він на диво багато говорив і розповідав. Наприклад, що у суто чоловічому середовищі магазини теж зроблені лише для чоловіків, тому єдине місце, де можна купити для мене одяг чи косметику, знаходиться в спеціалізованому торгівельному центрі при одній з найвпливовіших корпорацій цього світу – Сінтек.

– Вейн уже казав, – пояснював здоровань, керуючи автомобілем, – що у нас немає справжніх жінок, але є…

– Гумові? – вирішила пожартувати.

– Це для бідних, – спокійно підтвердив він.

Цікава вийде екскурсія, мабуть. Ще б ніхто не відволікав.

Раптом у вікно я помітила татуйованого. Його байк порівнявся з нами. Він повільно повернув голову у мій бік. Звісно, бачила лише шолом, але я уявила його зухвалий погляд і дражливу посмішку, мов його обличчя опинилося переді мною.

❤️❤️❤️

Підписуйтеся на авторський профіль, щоб не проґавити цікавеньке. І обов’язково додавайте «Портал у Гріх» до бібліотеки.

❤️❤️❤️

Ось тут я зробила список відтворення на ютюбі, де можна подивитися буктрейлер і відео-тизери героїв.

Якщо вам хочеться більше відео (короткі, динамічні, веселі), то їх можна знайти в моєму тіктоці.

Якщо ви хочете більше палкого контенту і міні-спойлери до оновлень, тоді приєднуйтеся до мого каналу в телеграмі.

❤️ Щиро ваша, Джул’єта Матикота. ❤️