Ну що ж, пройшла чергова майстерня нашого самодіяльного літературного гуртка, де темою був опис обличчя.  Як описувати можна підглянути тут в Інструментах літератора.

   Ось результат моєї творчості:

     Вона усміхалася. Тою посмішкою зверхності, яку видавали ледь підняті кутики тонких, розчервонілих, з павутинками-тріщинками губ.

   Розслаблена плавність рухів могла ввести в оману будь-кого, але не Антона: котяча зелень її очиськ пильно відстежувала кожен порух.  

   Повний текст тут в книзі Якби я був сторінкою тексту.