Трішки контенту...

... до нової книги. І заодно трохи дізнаєтесь про персонажів))

Лорд Люміністіель сидів у кріслі в своєму кабінеті й потягував люльку, меланхолійно дивлячись у вікно.

Крісло було м’яким та зручним. Люлька – заправлена міцним трав’яним збором. З вікна відкривався вид на острів, що належав роду Золотої Осики, та навколишній морський простір.

Надпита склянка кріпленого яблучного сидру стояла на різьбленому дубовому столі. На стіні висів клинок у потертих піхвах, з рунічним візерунком на ефесі.

Протяг крізь прочинене вікно злегка колихав волосся ельфа – темне, довге, хвилясте й злегка посивіле. Так, Першонароджені теж старіють – всупереч думці деяких людських науковців, що вважають їх безсмертними. Та вона є хибною – рівно як і думка, ніби ельфи не палять.

На щоці чоловіка виднівся застарілий шрам – спогад про давню війну між світлими й темними ельфами.

Тоді він вижив. Дивом. І повернувся додому – хай і не одразу. Відтоді рефлексувати, сидячи коло вікна з люлькою в зубах, було його улюбленим заняттям.

Благородний ельф з ПТСРчиком, такого ви ще не бачили))

Леді Гвенхалейн буквально уособлювала собою вираз “владна та сильна жінка”. Навіть за обіднім столом вона перебувала у традиційному родовому вбранні – закритій білій мереживній сукні з вишитими золотом рунними ланцюжками, у які подекуди було майстерно вплетене жовте листя осики. Пшеничного кольору волосся було акуратно – волосинка до волосинки – укладене у високу зачіску, скріплену заколками у вигляді тих самих осикових листків. Ідеальна постава, пронизливий погляд сірих очей та незмінно крижаний вираз обличчя довершували образ.

У цьому будинку вона була другою після самої Світлої Богині. Буквально.

Сукня вийшла не мереживною - та хто я такий, щоб сперечатись зі штучним розумом))

Обидві її доньки сиділи обіч неї. Старша, Елірена – праворуч. Вогняно-руде волосся, заплетене у важку косу, блакитні очі й зовсім трохи веснянок на обличчі. Молодша, Луріель – ліворуч. Зеленоока, волосся ніжного світло-сірого кольору вільно спадало на плечі, не будучи обмеженим жодними зачісками та заколками. Обличчя – зовсім юне, завжди усміхнене, в комплекті з незмінними ямочками на щоках.

Сестрички вийшли так собі - у групових сценах вони кращі (і це не те, про що ви подумали)

Ну і головні "винуватці бенкету", яких ви вже бачили на обкладинці...

Ельфи не носять капелюхів. Взагалі. Ба більше – вони взагалі не користуються головними уборами. Це відомо усім дослідникам, що вивчають історію Архіпелагу, та підтверджено (ще й не просто так, а неодноразово) самими ельфами. Та доля, з притаманною їй любов’ю до тонких жартів, нині ставила усім вищезгаданим добродіям шах і мат у вигляді Ларіона з роду Золотої Осики – який стояв перед своїми шляхетними родичами у капелюсі і у вус не дув.

Шкіряний рюкзак на плечах довершував цю кричущу неправильність. Високородні ельфи, якщо під рукою раптом немає слуги, який переносив би речі – завжди користуються перевіреними часом дорожніми сумками. Бажано зачарованими. Ніяких рюкзаків та інших новомодних винаходів.

...

Наразі усі вищезгадані з непідробною цікавістю (а дехто – з погано прихованим несхваленням) вдивлялись у молодого ельфа, що спускався на пристань. Вдивлялись доти, доки не побачили його супутницю, що зійшла слідом.

Цікавість поступилась місцем легкому очманінню. Несхвалення нікуди не поділось – хіба що приховувати його стало ще важче.

Ні, так-то це була найсправжнісінька ельфійка, і при іншому розкладі – ніщо не викликало б підозри. Ані нетипові рожеві очі. Ані чорно-рожева (мабуть, під колір очей) дорожня сукня з коротким рукавом та срібною вишивкою по кантиках. Ані довге сніжно-біле волосся, частина якого була заплетена у тоненькі фігурні косички. Ані юне обличчя з ледь вираженими ямочками – так, до Луріель їй було далеко. Ані виведені сріблястою фарбою ритуальні татуювання на обличчі…

Хоча ні, якраз татуювання-то й вирішували. Вкупі з темно-сіруватою шкірою.

– Неподобство, – прошепотіла Гвенхалейн. Але дуже тихо, аби ніхто не почув. Висловлювати своє обурення на публіці – негідна поведінка для благородної леді.

Та й таке))

━━━━━━༻❁༺━━━━━━

Настрій у мене сьогодні якийсь неоднозначний. Мені знищили ще один безпілотний засіб... Але немає лиха без добра - встиг завезти нашим гармашам снаряди. А снаряд 105мм - це вам не цацкі-пєцкі! Він якщо дожене... А він дожене! Бо суто фізично від снаряда ніхто ще не тікав. Коротше, буде вогник-вогник, якщо розумієте, про що я) Весело буде.

━━━━━━༻❁༺━━━━━━

А ви - читайте й насолоджуйтесь)) Ну або не насолоджуйтесь, то вже за бажанням))

А, і долучайтесь до світів техномагії, звісно ))

  

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже цікава новинка)

Очерет
18.11.2026, 18:24:21

Аліна Чуйко (Hunter), Дякую - маю надію, сподобається ;)

Люблю ельфів)

Показати 2 відповіді

Очерет, Взяла до бібліотеки))

avatar
Сергій Більцан
18.11.2026, 18:22:08

А руденька то не вписується в загальний сімейний антураж — напевно, того й не носить благородний лорд капелюха, бо роги заважають. )))

avatar
Ромул Шерідан
18.11.2026, 18:19:18

Гарні персонажі ❣️✨

Очерет
18.11.2026, 18:21:52

Ромул Шерідан, Дякую ☀️

avatar
Ганна Літвін
18.11.2026, 18:16:16

Такі різноманітні персонажі, чудові!✨️⭐️✨️

Очерет
18.11.2026, 18:18:40

Ганна Літвін, Дякую)

Інші блоги
Молитися по-українські
Забудьте про медитації в ашрамах! Справжня молитва починається тоді, коли ти у в'єтнамках стоїш посеред гірської річки... Привіт, мої любі! ❤️ У культовому фільмі героїня шукала духовного просвітлення через тишу, мантри
❤️ Він буде моїм! ❤️
Вітаю, мої любі читачі! ❤️ У нашій історії Ціна ненависті стає дедалі гарячіше! Здається, Зіна остаточно вирішила, що Грицько має належати тільки їй. І заради своєї мети вона готова на все: шпигувати, стежити, змінювати
Лпм 4 - погнали?))
Ну що, мої хороші, усі книги розподілено — ЛПМ офіційно переходить у фазу читання ❤️ Маємо 28 книг і 56 читацьких призначень. Під час розподілу я максимально враховувала ваші побажання: жанри, які хочеться або не хочеться
Полювання на Гетеру - зміни))
Оскільки істрія виходить занадто довгою, я вирішила розділити її на дві частини. Перша частина буде публікуватися до 25.11 включно А друга почнеться так само в цих числах. Як вам обкладинка? Перша - це до першої частини,
На межі…
Цього Ана вже не витримала. Зробила один крок, другий і відчула, як вже безтямно біжить геть. Дрібний дощ ударив їй в обличчя, вуха заклало. — Ано! — гукнув Мендес їй услід, та вона не зважила. Не знала, куди біжить, і
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше