Виклав черговий розділ книги Загублена слобода: 

          Шурхіт… Силуети… Страх..

          Полох серпа-місяця…

          Тремтіж… Холод каменю під босими ногами…

           Хрести церковки…  Бронза підсвічників…Запах ладану… Хмурість ликів ікон…

           Білою плямою дівоча фігура…  Розпущене руде волосся до пояса…

           Чоловік, що відкидає дві тіні. Погрожує. Хапає за руки. Благає. Стає на коліна.

           Сльози. Гнів. Кров. Багато крові.

   Розділ вийшов трохи екперементальним, адже задіяв інструменти про які писав в минулому блозі. А саме: обмежив використання прикметників та прислівників. (Приклад вправи в книзі Якби я був сторінкою тексту). Цікавий досвід: тексти при такому обмеженні звучать набагато цікавіше та соковитіше.