А Квітка вже вирвалася з полону Марка і планує ритуал. Так, сьогодні було оновлення аж двох моїх книг. І хочу порадувати вас — до завершення "Квітки для проклятого" залишилось всього два розділи.☺️

Надворі давно стемніло, коли я відчула, що очі вже буквально злипаються. Я ще намагалася слухати пояснення дідуся, сидячи на дивані, але сил вже не було. Дідусь забрав свої зошити, приніс плед з подушкою і залишив мене. Останньою думкою перед сном було те, що завтра все зміниться. Я повернуся до Даромира, знищу його прокляття, а потім ми розберемося з Марком і моєю магією. Вперше за багато днів у мене з’явилася надія, що моє життя може стати кращим.

Читати: "Квітка для проклятого"

Ну і звісно Рейн. Який теж побачив портал. І його амулет біля нього почав світиться. Дивно?

— Прокляття! — вилаявся я собі під ніс, бо амулет став таким гарячим, що я ледь не обпік об нього руку.

Витягнувши сильніше рукав джемпера, я обхопив крізь нього амулет і стягнув його з шиї. Я вже збирався сховати його в кишеню куртки, коли він різко охолов і перестав сяяти. Замок в небі теж зник. Але не це мене здивувало. Ніхто, окрім мене, не звернув на замок уваги, ніби й не було його ніколи. Невже таке можливо? Чи він був… тільки для мене?

Я вже збирався продовжити йти, щоб швидше напитися і заодно розповісти Девіду про цю дивовижу, коли почув біля самого вуха жіночий голос:

— Час настав. Безодня тебе кличе.

І відео.❤️

Читати: "Спадкоємці Безодні" 

Запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨Інстаграм

✨ТікТок