Всім привіт! Не пропустіть останню знижку на дуже милу і романтичну історію "Випадкова родина. Щастя на десерт"

Уривок:

— Ти, чорт забирай, зараз моя дружина! — гарчить, перехоплюючи мої руки і притискаючи їх до стіни над головою.

— Фіктивна, — випльовую йому в обличчя, але не помічаю, що ситуація різко змінюється, як і настрій Громова.

— Це ми ще побачимо, — захрипло видає, нахиляючись нижче.

Його погляд зухвало темнішає, а всередині зіниці тепер хлюпається не лють… Щось гаряче, порочне і дико небезпечне. Ми обоє завмираємо, і я помічаю, як Ярослав повільно ковзає поглядом від очей до моїх трохи розтулених губ, звідки вириваються ледь чутні хрипи.

Миттєво перестаю дихати, і весь мій запал здувається, поступаючись місцем солодкому напруженню, що зосереджується внизу живота. Повітря між нами іскрить, і легені горять від нестачі кисню, але не можу зробити вдих. Громов у цей момент подається вперед так, що вже відчуваю на губах жар дихання, і очі самі заплющуються в очікуванні неминучого поцілунку. Хоча мозок іскрить, волаючи про небезпеку, але тіло тягне до чоловіка як магнітом, і я вже нічого не можу із собою вдіяти.

І щойно наші губи торкаються, як раптом:

— Та-а-а-ту!

Обурений крик Артема діє на нас як вибух петарди, остуджуючи романтичний настрій, що виник на рівному місці. Ми обоє здригаємося і різко відсахуємося одне від одного, ніби нас облили холодною водою.

— Тату, йди сюди й розберися! Ця нахабна мала розмалювала шпалери!