«ВОВЧЕНЯ»

Іноді доля приходить не з гуркотом грому.

Іноді вона ховається під корінням старого дуба.

Рея просто йшла лісом, збираючи лікарські трави. Вона не шукала пригод. Не шукала відповіді. І точно не думала, що цей день змінить її життя назавжди.

А потім почула звук…

Ледь чутний.

Слабкий.

Жалібний.

Під старим дубом вона знайшла вовченя.

Маленьке. Поранене. Самотнє.

І найстрашніше — Рея знала, що станеться, якщо його знайдуть мисливці.

Вона могла піти.

Могла зробити вигляд, що нічого не бачила.

Адже вовки для її народу — вороги.

Але Рея не змогла.

Вона взяла його на руки.

І саме в цю мить зробила вибір, про який ще не знала…

цей вибір почує сам Місяць. 

«А що, як іноді врятувати ворога — означає врятувати весь світ?»

 «Обрана» — Частина І. Клятва Місяця
 Розділ 2. «Вовченя»

Читайте продовження на Booknet.

https://booknet.ua/reader/obrana-b458186?c=5100631

Бо ця зустріч — лише початок легенди…