Рецензія на книгу "Голоси під липою" - Аліс Веро.

Ця історія розповідає про розслідування вбивства молодого історика Олексія Кравця, який шукав загадковий медальйон роду Войтовичів. Двоє друзів-детективів - Анна та Ігор завзято опитують свідків та будують власні версії розвитку подій. Кожен підозрюваний щось недоговорює, через що дуже важко визначити, хто говорить правду, а хто ні. Хто ж насправді не той, ким прикидається? Олена, дівчина Олексія, що стежила за ним уночі? Чи, може, дивакувата бабуся Марта, яка явно щось приховує? Книга чудово занурює в атмосферу й дає можливість читачеві відчути себе справжнім детективом. 

Основні плюси твору, які я помітила:

 

1. Гарно побудований, логічний та чіткий сюжет.

 

2. Діалоги персонажів природні, живі, з іскринкою гумору.

 

3. Неочікувана розв'язка.

Цей твір п'ятий за списком у серії про детективів Анну та Ігоря. Тому, якщо ви любите неочікувані розв'язки, таємниці та загадки, рекомендую почитати детективи Аліс Веро.

Ось посилання на книгу:

https://lnk.booknet.ua/01m036asafjqe2gj68r2hcbkt9

Ось посилання на марафон:

https://booknet.ua/blogs/post/363457

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Павелко
16.08.2026, 11:23:51

❤️❤️❤️

Шепіт Місяця
16.08.2026, 11:44:15

Оксана Павелко, ❤️❤️❤️

Інші блоги
?
Привіт!Я молода авторка Mireska,хоч поки у мене є написана лише одна книга,в моїх думках їх вже близько 15.Але саме сьогодні хотіла почути вашу думку.Зараз я пишу серію "Музика життя" у якій знаходиться моя перша,вже готова
Будинок, де жили наші голоси — Завершено!
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
А якщо хтось пам’ятає вас там, де вас не було?
Є питання, з якого для мене почалася ця історія. Що б ви зробили, якби незнайома людина абсолютно впевнено пам’ятала зустріч із вами — а документи доводили, що вас у той день там не було? Сьогодні я вперше викладаю
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
Elyvanta
Запрошую вас у подорож. Туди, де за кожним поворотом може чекати нова загадка, де минуле ховає свої таємниці, а звичайна дорога несподівано може привести до чогось зовсім незвичайного. Хочу, щоб, відкриваючи мої історії,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше