Те, що чекає у темряві
Іноді прокинутися — ще не означає повернутися.
Після подій останніх частин героям нарешті дістається кілька годин тиші. Без погоні. Без наказів. Без брязкоту зброї.
Але саме в тиші починають звучати питання, від яких значно важче втекти
Що залишається з людиною після моменту, коли вона переступила власну межу?
Наскільки легко переконати себе, що іншого вибору не було?
І що страшніше — не пам’ятати частину того, що сталося… чи поступово почати згадувати?
У новій частині буде менше зовнішнього хаосу, зате значно більше того, що відбувається всередині.
А ще — кілька моментів із Морсом, бо навіть найпохмурішу ситуацію він якимось дивом здатен зробити ще дивнішою ?
Нова частина вже повністю готова.
Очікуйте зовсім скоро ❤️
І скажіть: чи може людина виправдати будь-який свій вчинок, якщо переконає себе, що робила це заради порятунку іншого?
— Володимир Морвейн
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОднозначно) Людина здатна виправдати навіть страшні злочини(
Марія Залевська, Саме так. І що страшніше — чим сильніша причина здається людині “правильною”, тим легше вона може переступати межі й усе одно залишатися героєм у власних очах.
Звісно може. Так само, як зробити із себе жертву.
Крісті Ко, Так, і це, мабуть, один із найнебезпечніших механізмів — коли людина настільки переконує себе у власній правоті, що вже не помічає моменту, де виправдання починає підміняти відповідальність.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати