Сьогодні «Дорога для потопельниць» завершена й опублікована повністю — усі 46 розділів та епілог уже на Букнеті ❤️️

Тепер цю історію можна пройти за один раз: від першого сигналу датчика, якого не мало існувати, — до останнього кроку дорогою, якої немає на жодній карті.

У цій книзі русалки не мають хвостів і не закохуються в прекрасних принців. Вони виходять із води в мокрих сорочках, пам’ятають власні імена й повертаються по те, чого живі їм не віддали.

Це історія про затоплене село, мешканців якого спершу прирекли на смерть, а потім викреслили з документів. Про давні обряди, що не втрачають сили лише тому, що люди забули їхнє значення. Про мовчання, провину й пам’ять. І про кохання, якому довелося дочекатися правди.

Якщо ви відкладали читання до завершення, тепер можна пройти всю дорогу — від першої до останньої сторінки.

А тим, хто йшов нею разом зі мною, розділ за розділом, — величезне спасибі. За ваш інтерес до цієї історії, теорії, підтримку й теплі коментарі. Мені було неймовірно приємно бачити, як ви розплутуєте таємниці Старих Ясенців і намагаєтеся зрозуміти, кому тут насправді можна довіряти.

«Дорога для потопельниць» — завершена. Уся історія вже  доступна для читання.  

Тільки пам’ятайте: якщо дитина з мокрим вінком запитає, як вас звати, краще не відповідайте. Особливо якщо ще секунду тому її тут ще не було.