У рамках марафону Елани Чунту "Прочитай мене" ділюся враженнями від твору "Терапія спогадом"
Наразі прочитала весь наявний текст.
Почавши читати, я не одразу могла скласти до купи, що до чого. Велика кількість образних, красивих речень, алегорій та порівнянь, які смакує автор, дещо відволікає від сюжету, який повзе повільно, акцентуючи на деталях, а не на динаміці.
Історія розповідає про жінку психолога на ім'я Софія. За коловоротом чужих історій вона раптом розуміє, що має повернутись до власних витоків, віднайти незручну правду, яку викреслила із пам'яті.
Це психоделічний твір, який важкувато збагнути, але емоційно його відчуваєш. Те відчуття тривоги й страху, ніби героїня не цілісна, а розділена на велику кількість дрібних «я», кожне з яких їй ще доведеться пізнати, мабуть, одна з найсильніших його особливостей.
Автор періодично вживає аж надто перевантажені метафори, як-от "текст, що переписує героїню, текст". Часом складалося враження, що філософського підтексту аж забагато, і читачу, який у моменті не на тій самій хвилі, що й автор, важко збагнути, що все-таки відбувається.
Окремо виділю сьомий розділ. Це найбільша частина серед усіх, яку, можливо, варто було б розбити на менші розділи. Але задум автора зрозумілий, бо події розділу відбуваються в одній локації. Героїня починає блукати коридорами лікарні, яка колись стала для неї притулком, і коридорами власної пам’яті водночас.
До речі, в кінці з дрібна несостиковка. Спочатку автор пише, що Софія вже вийшла з лікарні, але потім вона знову дивиться на стіл і фіранки у кімнаті з чорним телефоном.
Чорний телефон і голос у слухавці, гра світла й фіранки, що ворушаться, немов від чийогось дотику, ніби натякають на містичний підтекст. Але потім розумієш, що це лише гра уяви з героїнею, а автора - з читачем.
Книга складна. Тягуча. До неї варто бути готовим. Це не той роман, який можна швиденько прочитати за вечір. Тут треба думати й смакувати. Чесно, мені не завжди це вдавалося. Іноді здавалося затягнуто, так і хотілося сказати: «Ну ж бо, що там далі?»
Але я розумію, що це авторський голос, який особисто мені вдалося почути лише частково.
Тож смакуйте книгу повільно й вдумливо, аби знайти сенси й не впустити деталі, які, цілком можливо, матимуть значення в подальшому сюжеті.
Думаю, я ще зазирну, коли вийде продовження. Бо надто вже цікаво, хто такий Фабріціо і що він заподіяв Софії.
Підозрюю, що правда значно глибше, ніж очікуєш ❤️
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ поки не хочу розкривати всі таємниці й тим більше забігати наперед, але можу сказати одне: ті, хто вже прочитав, читає зараз або тільки читатиме цю історію, сприйматимуть її зовсім по-різному. А коли відкриється головний секрет, зміниться не лише розуміння подій — зміниться саме відчуття всієї історії. Те, що зараз читається одним чином, після розкриття набуде зовсім іншого сенсу.
І я майже впевнена, що тоді багато хто захоче повернутися до книги ще раз і подивитися на неї вже зовсім іншим поглядом.
А Фабріціо… Ні-ні, тут я мовчу. Нехай це поки що залишається загадкою.
Ще раз дякую вам за цей відгук і за те, що так уважно поставилися до моєї історії. Особливо цінно, що ви чесно написали й про моменти, які вам було важко сприймати. Для мене такі відгуки — справжня знахідка, бо вони допомагають побачити власний текст не лише зсередини, а й очима читача. ❤️
Пацюк Червоній, Дякую ❤️
❤️❤️❤️
Eugene, Дякую
Гарний, вдумливий, дуже щирий відгук
Аліс Веро, Щиро дякую
І мені неймовірно цікаво, що вас зацікавив саме Фабріціо
Буду рада вас бачити ❤️
Ейларіс Вальєн, Ну, наразі Фабріціо - це одна з головних інтриг)
Я дуже вдячна вам за такий розгорнутий, чесний і неймовірно гарний відгук. Мені дуже цінно, що ви не просто прочитали історію, а справді вдивлялися в неї, ловили деталі й намагалися зрозуміти, що стоїть за всім цим. Так, книга справді непроста, і я чудово розумію, що її неможливо просто пробігти за вечір. Я й надалі продовжуватиму вести її в такому стилі, бо кожна метафора, кожен образ і кожна деталь тут мають своє місце.
Щодо сьомого розділу та моменту з лікарнею — я обов’язково повернуся до нього й усе ретельно відшліфую. Ви справді підловили мене на маленькій неузгодженості . Якщо чесно, цей розділ я писала з третьої до п’ятої ранку, уже добряче втомлена, тому тепер, перечитуючи його вашими очима, розумію, що деякі моменти точно потребують ще одного уважного погляду.
І маленьке уточнення: Софія все ж таки психотерапевт, а не психолог .
А ще мені особливо сподобалося, що ви відчули її розділеність. Насправді за метафорами, образами й усією цією атмосферою я навмисно ховаю психічні стани та діагнози Софії, але не називаю їх прямо — вони мають поступово проявлятися через саму мову книги ❤️
Коментар видалено
Коментар видалено
❤️❤️❤️
Гарний відгук. Зацікавлює)
Ромул Шерідан, Дякую ❤️
Цікавий відгук!
Дана Новак, Дякую ❤️
Гарний огляд!
Анастасія Газе, Дякую ❤️
❤️ ❤️ ❤️
Вень Чжулун, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати