Продовження + ілюстрації

10-та частина книги вже опублікована. Приємного читання)

(Майже) побачення

— Тоді краще посидьмо. Тут атмосферненько.

— Угу і справді. Що робити будемо? Можемо побалакати про щось?

— Ну, можна... - Ксеня раптом зрозуміла, що їй зовсім не хочеться багато розмовляти. Вона загалом ніколи не відрізнялася балакучістю, а за останні дні напевно вичерпала свій місячний запас соціальності. Їй було давно знайоме це відчуття, коли щелепа ніби стала важкою, а кожне слово треба було буквально вичавлювати з себе.

Олексій зчитав зміну її настрою і трохи розгубився, не будучи певним що її спричинило.

— Ти не хочеш балакати? - здогадався хлопець. 

— Ти не подумай, мені цікаво з тобою спілкуватися. Просто... Як би це пояснити... Напевно я вичерпала свій запас соціальності останніми днями, - вона криво посміхнулася.

— Тоді ми можемо помовчати.

Дівчина вдячно кивнула. Зазвичай тривале мовчання змушувало її почуватися незатишно, через що Ксюша починала говорити про що завгодно, аби лиш порушити тишу. Але цього разу чомусь усе було інакше. 

Їй було спокійно і затишно просто сидіти в альтанці поряд із ним і дивитися, як дощ капає на дахи будинків, а звідти на землю, утворюючи великі калюжі. Раптом він потягнувся до сумки і почав там щось шукати. Зацікавившись дівчина виглянула з-за його плеча, він саме дістав невеличкий блокнот і ручку.

Ксеня мовчки спостерігала за його діями: він відкрив блокнот на чистій сторінці, намалював дві горизонтальні лінії, а тоді дві вертикальні, утворивши дев'ять квадратів і в самій середині намалював хрестик. Після чого поклав ручку біля Ксені, запрошуючи зробити наступний хід.

Вона повільно взяла її, не будучи певною, чи правильно його зрозуміла, обережно вписала "нулик" у верхній лівий кут, після чого простягнула ручку назад. Беручи її, Олексій торкнувся її пальців своїми і одразу ж відвів погляд, а потім, щоб це не виглядало дивно, зробив вигляд, що старанно думає над наступним ходом. Проте це йому аж ніяк не допомогло, бо цю і наступні декілька ігор виграла Ксеня.

Буду вдячна за коментарі, вони допомагають розуміти, що саме вам подобається чи не подобається у книжці і допомагає мені покращуватися.

Усім гарного дня.

З любов'ю, Анна-Надія

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Оповідки про Земляне життя нащадка інопланетян.
30000 років тому була експедиція жителів планети Беллатрікс на планету Земля для освоєння її і підготовки до приходу Громад Беллатрікса. Робота експедиції освоєння виявилась невдалою. Загинули майже всі її члени, а сотня
Час розплати?
Час тягнеться диявольськи повільно. Так завжди буває в очікуванні розплати. До частування я, само собою, не торкаюся. А за годину до вечері йду в душ. Але крижана вода не допомагає впоратися зі страхом. Спускаюся
Двоє незнайомців, які шукали самотності.
Перші два розділи вже написані. І, здається, наш експеримент співавторства між незнайомими людьми стає цікавішим, ніж я очікувала... Переходьте за посиланням до книги... Тільки ти Ми домовилися про головне правило:
Марафон "Прочитай мене" - мій перший марафон
Пропоную провести маленький марафон взаємного читання для авторів-початківців і не тільки. Терміни проведення Прийом заявок: з моменту публікації блогу до 09.08 включно. Початок марафону: 10.08 Тривалість: 10 днів (до
Ла Йорона - моторошні мексиканські легенди
Серце мертвої богині (містичний детектив) По берегу йшла жінка. У білій сукні, трохи подертій по подолу, у вуалі, що тріпотіла на вітрі, як ганчір’я… жінка йшла з розпущеним волоссям… білим чи сивим? З тієї скелі,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше