— Тайро? Що сталося? — у його голосі миттєво зникла звична іронія.

Я безсило опустилася на лаву біля краю столу і, збиваючись та задихаючись від емоцій, що накрили мене з головою, розповіла йому все, що сталося на складі.

Трейс мовчки вислухав мене. Він налив у металевий кухоль гарячого трав'яного відвару, поставив переді мною і важко зітхнув, спершись руками на край столу.

— Ех, Тайро… — похитав він головою. — Тільки не зрозумій мене неправильно. Марк вчинив як дурень, тут без варіантів. Лізти силоміць — це остання справа. Але ти маєш розуміти, у якій реальності ми перебуваємо.

Я підняла на нього заплакані очі:

— Про що ти?

— Про математику Фронтиру, дівчинко, — тихо відповів Трейс, насупившись. — Нас тут поки що кілька сотень людей. Чоловіків — переважна більшість. Перші рокі всі трималися на стресі й роботі, а тепер освоїлися, озирнулися навколо. Гормони, дикий світ довкола. А жінок у поселенні катастрофічно мало. Врахуй, ти для них не просто симпатична дівчина, ти — вільна жінка без покровителя й без пари.

Читати далі: Другий шанс. Чуже тіло