Привітики☺️✨️
Мої любі, залишилися останні години знижки на книгу В обіймах Анубіса  — 30%

Це головний герой — Радомир (в кримінальному колі Анубіс)❤️
Гарячий, небезпечний, владний, харизматичний, кмітливий, упевнений у собі... 
 

Радомир відповів на мій поцілунок так, ніби чекав цього усе своє життя. Його долоні блукали моєю талією, обпікаючи шкіру. Доторки змушували тремтіти, розносячи тілом приємні вібрації.

​Усвідомлення зблиснуло всередині мене яскравою блискавкою. Помилка! Я припустилася помилки!

​Різко розплющивши очі, я вчепилася зубами в нижню губу Радомира, а потім відсахнулася від нього. Відштовхнувши, уперлася руками в його тверді плечі.

​Маленька крапля крові зірвалася з вуст чоловіка й упала йому на груди. Він мовчав, але погляд кричав: «Я хочу тебе».

​— Не смій! — гарикнула, дивлячись на Анубіса з ненавистю, якої за ці роки назбиралося вдосталь.

​— Ти будеш ЗІ мною або МОЄЮ, — відповів він, стерши великим пальцем із губи кров.

​— Ні, — захитавши головою, я стисла щелепу в спробі притлумити пекло, що розверзлося всередині мене. — Ти — не він!

​— Правильно, — кивнувши, погодився Радомир. — Я подорослішав і змінився. Та й ти не лишилася тією маленькою дівчинкою, що зав'язувала волосся у два хвостики, тоннами поїдаючи шоколад.

​— Річ не в цьому, — біль стиснув горло кістлявою рукою. — Раніше в тобі було світло. Я обожнювала його... Обожнювала тебе й не розуміла, чому ти тоді припинив проводити зі мною час. Ти пішов, сказавши, що не гідний мене, хоча бачив, як я потребувала тебе...

​— Але я повернувся, — не відводячи очей, заперечив він.

​Я гірко розсміялася.

​— Ти повернувся вбивцею. Таким, як ті, хто забрав мого брата. Єдиного, хто був у мене після... — вдруге повторити не змогла...
 

Тут гаряче й цікаво)
 

А якщо вам подобається моя творчість, то запрошую вас до себе на ТГ канал. Там на вас чекає багато спойлерів та візуалів (відео)❣️

Дякую за те, що ви завжди поруч і підтримуєте мене)))
Тихої ночі вам та мирного неба☺️❤️❤️