Мої творчі експеременти.

Спостерігаючи за неймовірними роботами колег, я нарешті наважилася на те, про що давно мріяла — спробувати свої сили в абсолютно новому для себе жанрі. Так, це буде трилер! ?

​Наразі я якраз закінчую свою книгу в жанрі фентезі, але паралельно вже накидала детальний план для майбутнього трилера. Проте, оскільки це досить складний жанр, який потребує дуже багато емоційних сил та енергії, я вирішила трохи збалансувати процес.

​У перервах я вирішила спробувати написати легеньку книжку — жіночий роман із нотками дарк-романсу. І, на диво, текст ллється просто на одному диханні! ?

​Можливо, знайдеться хтось, хто скаже, що жіночий роман — це щось «відстійне» і не варте серйозної уваги. Але я абсолютно не згодна. Я вважаю, що такі історії чудово розвантажують мозок. За легким романчиком ти по-справжньому відпочиваєш — і думками, і тілом. Це те, що надихає, допомагає переключитися та створює свою цікаву, неповторну атмосферу. ✨

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Тепла зустріч братів?
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Просто автор... чи не тільки?
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Мене тягне до тебе
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
Старт передплати "Полювання на принца"!
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше