Мої думки

Сьогодні хочу поділитися своїми враженнями від оповідання авторки Марти Терен,,Шуша ''.  Це щемлива історія кохання на тлі нашої страшної реальності. Головні герої - Роман і Ярина знали одне одного з дитинства. Згодом їхні шляхи розійшлися. Незважаючи на поранення Роман зміг стати не тільки щасливим чоловіком, а й хорошим батьком для своїх синів - близнюків. Найголовніше, що поруч завжди є його янгол - охоронець - Ярина. Дякую авторці за таку сильну й глибоку історію. Ми повинні пам'ятати про тих, хто став янголом, захищаючи нашу країну. 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

❤️❤️❤️

avatar
Вень Чжулун
06.08.2026, 22:51:28

цікаво! ❤️❤️❤️

Юлія Хемс
06.08.2026, 22:53:50

Вень Чжулун, Дякую, що прочитали допис ♥️✨♥️

avatar
MargFed
06.08.2026, 22:25:52

❣️✨❣️

Юлія Хемс
06.08.2026, 22:30:30

MargFed, ❣️✨♥️

❤️❤️❤️

Юлія Хемс
06.08.2026, 22:30:19

Світлана Романюк, ♥️♥️♥️

avatar
Ханна Грей
06.08.2026, 21:48:29

❤️

Показати 2 відповіді
Ханна Грей
06.08.2026, 21:50:23

Юлія Хемс, ❤️

Інші блоги
Хто ж цей загадковий незнайомець?
Привіт❤️ Таксс... А я тут із спойлером до нового розділу моєї новинки — "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ", який вийде опівночі. Там ви дізнаєтеся, хто ж цей незнайомець. Скажу лише, що він спробує переманити Кіру на
Будинок, де жили наші голоси — Завершено!
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
Творчість на Ctrl+c
Де проходить межа між натхненням і копіркою? Роздуми над сучасним самвидавом Сьогодні натрапив на один дуже популярний твір однієї авторки: високий рейтинг, купа коментарів, активна підтримка колег по цеху. Вирішив поцікавитися,
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
А Пеллеґріні тримався…
Пам’ятаєте, ми нещодавно гадали, наскільки вистачить терпіння Даміано й Арії чемно вдавати брата й сестру на благодійному вечорі? Що ж… відповідь буде уже в новій главі опівночі) Скажімо так: Даміано справді намагався.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше