Він поклав усе своє життя на вівтар самообмеження, гордо вважаючи себе невразливим до земних спокус. Та хіба є щось слабше за фанатика, якому підсунули фальшивого ідола? Він пив отруту з рук демона, свято вірячи, що причащається небесною росою. Зарозумілість завжди була найтоншим місцем у броні праведників.