Додано
03.08.26 11:24:57
Фрагмент та візуал до четвертого розділу
— Донечко... — в голосі Марини були сльози. Вона знову пригорнула доньку до себе, дозволяючи їй виплакати весь той біль, який важким каменем лежав на серці.
Софія ридала, не стримуючись. Марина Дмитрівна гойдала її в своїх обіймах, немов малу дитину, і розуміла, що в тому, що відбувається, винні лише вони з Павлом і цей гріх їм ніколи не спокутувати.
— Все буде добре, Сонечко. Ти тепер тут. Я поруч з тобою, — шепотіла Марина тихо. — Ніхто тобі більше не буде вказувати, як жити.
Востаннє схлипнувши, Софія витерла сльози і промовила:
— Я знаю, матусю.
Марина витерла сльози, підійшла до сейфа і, повернувшись за дві хвилини, простягнула доньці фото. Звідти на Софію дивилася її власна копія. Та сама посмішка, поворот голови, тільки очі були інші.
Ці очі снилися їй всі ці роки. Дівчина стояла на фоні інституту і, кокетливо посміхаючись, махала дипломом, який міцно тримала в правій руці. Софія притулилася вустами до зображення доньки.

Всі ці роки вона таємно стежила за життям Андрія через соціальні мережі, але, коли про це дізнався Степан, їй довелося облишити це, щоб не виказати свою таємницю. Тоді на поміч прийшла мати. Жінка на відстані стежила за життям єдиної внучки, а потім розповідала про це Софії. Ці короткі звістки давали сили жити і терпіти, очікуючи того дня, коли її муки закінчаться.
— Вона нещодавно захистила диплом. Тепер допомагає батьку. В твого Андрія невелика будівельна фірма. Медицину він теж залишив.
Софія майже не слухала матір. Вона вдивлялася в рідні риси і розуміла, що рішення, яке вона прийняла, — чи не найправильніше за все її життя. Вона має повернути Соломію, навіть якщо для цього доведеться оголосити війну її батьку.
Вілена Озерська
115
відслідковують
Інші блоги
А що, як тиха, непомітна дівчина одного вечора наважиться на маленьке божевілля? Одягне розкішну сукню, сховає обличчя за карнавальною маскою й вирушить на вечірку… А що, як саме там вона зустріне загадкового незнайомця,
Ранок сьогодні — комбо з усього, що може дістати мою область. Але знаєте що? Ми ще всі побачимо не тільки падіння моста, а ще й цієї недокраїни. А поки дякую всім за понад тисячу переглядів! ❤️ Щодо подальших оновлень,
Не маю зовсім часу на оті всілякі комікси, та й день не те щоб сповнений приводів для радості, тож ось вам веселі ігри для гарного настрою. Палка сцена в “Котик для Вищого” де вишнева наливка і пару пивних шотів
В оновленні напруга зростає, а правда звучить з чужих вуст і в неї неможливо повірити. — Пробачте, — пробурмотіла вона, не підводячи голови, коли колесо валізи застрягло в глибокій ямі на асфальті. Дівчина
Дякую кожному, хто їв, молився і кохав по-українськи разом із моєю Бджілкою Майєю! Привіт, мої любі, мої неймовірні читачі! Сьогодні в моїй письменницькій скарбничці з’явилася ще одна щаслива крапка. Моя карпатська
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак зворушливо ♥️
Міра Адамович, Є таке. Дякую ❤️
✨❤️✨
Дана Новак, ❤️
❤️❤️❤️
Наталя Дотепчук, ❤️
? ?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати