Привіт, букнет!

Привіт, любі читачі! ❤️

Мене звати Ліса, і я неймовірно щаслива вітати вас у своєму першому блозі! Трохи хвилююся, адже це мій старт на платформі, але водночас дуже радію, бо прийшла до вас із новинкою, в яку вклала всю свою душу.

Якщо ви, як і я, обожнюєте стукіт дощу по склу, запах випічки з корицею та історії про те, як справжнє кохання зцілює давні рани, запрошую вас на сторінки мого нового роману — «Мій похмурий Жовтень».

Про що ця історія? Після гіркої зради колишньої дружини головний герой, Марк, тікає зі столиці й перетворює свій старовинний маєток на справжній форпост тиші. У його домі діють суворі правила: жодного шуму, непроханих гостей та сентиментів. Але його ідеально збудовані стіни дають тріщину, коли одного непогожого дня біля його брами з'являється Злата — неймовірно сонячна, вперта дівчина, яку найняли оцифрувати старовинну бібліотеку маєтку.

Вона не боїться його похмурого погляду, товаришує з його грізним псом Бароном і наповнює дім ароматом яблучних пирогів.

У книзі на вас чекають улюблені тропи: ✨ похмурий герой і сонячна дівчина ✨ вимушене сусідство ✨ затишна осіння романтика

Маленький спойлер-уривок для настрою:

"Господар маєтку мовчки сидів на краю столу. У його руках була виделка, а на тарілці перед ним не залишилося жодної крихти від яблучного пирога. Він повільно допивав уже холодний чай, замислено дивлячись у темне вікно, за яким лютувала осінь.

Він вдавав байдужість, намагався здаватися неприступним і жорстким, але зараз, у цій нічній тиші, він мовчки з'їв усе до останнього шматочка".

Чотири розділи вже на сайті і дуже чекає на своїх перших читачів! ❤️ Буду безмежно вдячна, якщо ви підтримаєте мій старт: додасте книгу в бібліотеку, поставите зірочку та поділитеся своїми враженнями.

А тепер розкажіть, як ви ставитесь до похмурих героїв-відлюдників? Любите спостерігати, як їхнє крижане серце повільно тане заради коханої? Діліться в коментарях, давайте знайомитись! 

З теплом та любов'ю, ваша Ліса ✨

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аліс Веро
27.08.2026, 10:44:45

Звичайно ж підтримаємо ❤️
Вже перехожу до вашої книжечки))
Успіху! Перший блин зовсім не обов'язково комом.
Маленька порада- давайте відразу в тексті активні посилання, щоб книгу не треба було спеціально шукати ✨

Ліса Виговська
27.08.2026, 21:44:20

Аліс Веро, Дякую вам щиро! І за гарні слова, і за пораду, якою я неодмінно скористаюся ❤️❤️❤️

avatar
Оксана Павелко
26.08.2026, 22:18:29

Вітаю з новиночкою та початком творчого шляху! Успіху, натхнення і легкого пера ☺️❤️⭐

Ліса Виговська
27.08.2026, 21:43:46

Оксана Павелко, Дякую вам! ❤️❤️❤️

avatar
Дикий Степ
26.08.2026, 21:51:39

вилка до до пєрога,
до пирога - виделка,
але я пожераю крихкі пироги ложкою, так зручніше, хоч і не естетично)

Показати 5 відповідей
Ліса Виговська
26.08.2026, 22:15:14

Дикий Степ, Гаразд, маєте рацію. Та й з естетикою можуть виникнути деякі проблеми...

Інші блоги
"Кваритира поверхом ліворуч" оновлення і візуал
У кишені - стара фотографія. Перед очима - Даша. На полі - підопічні. А в думках - діра в стіні, дивні сни і чорнява дівчина в старомодній сукні. Данило вже складає пазл. От тільки є одна маленька проблема: Даша в цей
⚽️⚾️⛳️⛸️гуртки за інтересами (оновлення Порталу).
Оновлення «Порталу у Гріх» опівночі буде гарячим і багатообіцяючим. Більше я нічого сказати не можу. Хто вже читав, той розуміє, що там зараз відбувається і відбуватиметься. Але нас на додачу чекає щось ну дуууууже
Небажана гостя, що вкрала його серце
Вона не мала тут залишатися, він не мав звертати на неї увагу. Нова романтична історія вже на сторінці: ЧУЖА В ЦЬОМУ ДОМІ Що на вас чекає: мовчазний пацієнт, який бачить усе раніше за інших головний герой, який підозрює
Ви випробовуєте моє терпіння!
— Не треба так загрозливо нависати наді мною, пане ректоре! — Я не нависаю, адептко. Я намагаюся з’ясувати, чому після вашої практики стіни ректорату заросли мохом, а ваш бур’ян намагається з’їсти мій мундир. Я
Спойлер до нового розділу!
Привіт, мої любі читачі! ❤️ Останнім часом я не так часто виставляла нові глави, як хотілося б. Робота забирала багато часу й сил, тому писати виходило не завжди. Але тепер постараюся випускати глави частіше, адже наша
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше