(Дякую за це чудове зображення мою читачку під ніком Marina)

– З вами все гаразд? – знову пролунав його голос, і я спіймала себе на думці, що він досить приємний.

– Можна мені води? – попросила я, щосили намагаючись упорядкувати думки.

Краєм ока вловила рух за столом, потім почулися кроки. Невдовзі я тупо витріщалася на чоловічі ноги в сірих штанях і стильних черевиках. Усвідомлення того, що цей чоловік стоїть поруч, подіяло, як укол адреналіну.

Кров одразу ж почала текти швидше, а серце забилося, наче скажене. Вловила запах, що йшов від нього, який здавався дуже привабливим. Якийсь свіжий і трохи терпкий парфум, змішаний з ледь вловимим його власним запахом. Чомусь хотілося вдихати його знову і знову.

Так, годі, треба це припиняти! Зусиллям волі я змусила себе підняти очі й поглянути на склянку, яку мені простягали. І тепер я залипла на його пальцях. Не такі аристократичні, тонкі та довгі, як у огаса. У цього чоловіка руки були великі й сильні. Зовсім не як у канцелярського робітника. Раптом стало дуже цікаво, яким би був дотик цих рук до моєї шкіри. Що б я при цьому відчула?

Прокляття! Це точно ненормально! Наче якась хімія!

Я тремтячими руками взяла склянку й піднесла до губ, поки погляд вивчав чоловіка, що стояв поруч. Високий, хоч і не такий, як огас – нижчий приблизно на півголови, але яка статура!.. Широкі м’язисті плечі, довгі ноги, впевнена постава. Я постаралася відігнати крамольні думки про те, як він виглядає під цим суворим сірим костюмом. Погляд зачепився за пластикове посвідчення, прикріплене до піджака: «Рендал Паркер, член приймальної комісії Міжзоряної Академії».

Отже, Рендал. Зловивши себе на тому, що подумки знову й знову повторюю це ім’я, я з трудом повернулася до реальності. Чоловік уже пройшов на своє місце і звідти тепер мовчки й якось задумливо спостерігав за мною.

МІЖЗОРЯНА АКАДЕМІЯ 

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

***************

А також сьогодні діють ЗНИЖКИ на мої книги:

ЕЛЬФІЙКИ БУВАЮТЬ РІЗНІ-2

Кар’єра йде в гору. Зміни у фігурі видно неозброєним оком. З’явилися справжні друзі. Тож я все більше вливаюся у нове життя.
Але є і ложка дьогтю в цій бочці меду. Один нестерпний тип, за сумісництвом мій напарник, який поводиться наче собака на сіні.
А тут ще в місті відбуваються дивні вбивства, в які я виявилася замішана по самі мої ельфійські вуха. З’явився невидимий ляльковик, який зачепив інтереси впливових жителів Барміна. Чи виявиться нова справа мені до снаги?

До речі, перша книга викладена безкоштовно. 

ЕЛЬФІЙКИ БУВАЮТЬ РІЗНІ

Усі ельфійки – холодні й ідеальні красуні, що легко розбивають чоловічі серця? На жаль, я живий приклад зворотного! Чи, може, якась бракована ельфійка?
Зайва вага? Є. Підступні родичі, що хочуть відправити на той світ заради батьківської спадщини? Теж у наявності. І для повного комплекту – наречений-зрадник.
Але я не збираюся миритися з роллю жертви! Врешті решт, я таки ельфійка! Та і в Академії магії не дарма навчалася.

У тексті є:
- нестандартна ельфійка з зайвою вагою;
- підступний наречений-зрадник;
- родичі, які намагалися вбити заради спадщини;
- нестерпний, але дуже привабливий напарник;
- магічний детектив;
- поступове перетворення з гидкого каченяти на лебедя;
- пригоди та таємниці, які треба розгадати;
- трохи гумору.

***************

ОСОБИСТА ВІДЬМА ПОВЕЛИТЕЛЯ-3

Як встояти перед чоловіком, що точно знає, як зачепити серце жінки?
І може, й підкорилася б… Але про почуття, на мою думку, тут і не йдеться. До того ж він так сильно відреагував на появу своєї колишньої, що сумнівів лише додалося.
Нічого не залишається, як залучити дар. Якщо не на ньому, то на суперниці. І все ж таки дізнатися правду. А заодно розслідувати черговий замах на повелителя і сподіватися на те, що гірше вже не буде…

Перша також викладена безкоштовно.

ОСОБИСТА ВІДЬМА ПОВЕЛИТЕЛЯ

Я – віщунка. Відьма з унікальним даром. Таких вважають цінним трофеєм та тримають у «золотій клітці». Все життя я приховувала свою сутність від сильних цього світу. Та й хто прийме дрібну злодюжку на прізвисько Вогник за унікальну відьму-віщунку?
На жаль, від долі не втечеш. Я опинилася на рабському аукціоні. І придбали мене у подарунок самому верховному повелителю демонських світів. Вищому інкубу Зепару, ім’я якого в демонських світах асоціюється не інакше як зі словом «бабій».
Такому легко звабити та підкорити собі. А потім використати мої можливості на повну. Ось тільки іграшкою повелителя я ставати не збираюся!

УСІХ ЗАПРОШУЮ!