Є міста, які бережуть людські спогади. А є Вельськ — місто, де ними торгують. Так, саме спогадами.

Сьогодні на моїй сторінці з’явилася нова книга — «Вельськ. Місто без учора». Це міське фентезі про зниклу сестру, медальйон із чужим голосом, зачинену станцію і місто, яке давно навчилося забирати в людей те, що не здатне повернути жодне звичайне розслідування.

Міра Воронець шукає сестру вже три роки. Перший справжній слід приводить її до Вартового Даміана Рея — чоловіка, котрий мав би вилучити небезпечну знахідку й закрити справу. Натомість вони разом спускаються туди, де пам’ять має ціну, а кожні двері вимагають плати.

Мені хотілося написати історію, в якій містика виростає зі знайомих речей: родинної прикраси, старої квартири, трамвайної колії, імені, яке раптом перестають пам’ятати. І водночас — історію про близькість, що починається не з красивих обіцянок, а з недовіри, вимушеного союзу й повільного вміння покладатися одне на одного.

Книга бере участь у конкурсі «Дуже дивні справи» й лише починає свій шлях. Якщо вам подобаються міські таємниці, небезпечна магія, сильні героїні та кохання, якому доводиться визрівати, поки довкола вистачає значно нагальніших проблем, — буду рада запросити вас до Вельська.

А якщо початок зачепить, додайте книгу до бібліотеки або залиште вподобайку. Для нової конкурсної історії така підтримка справді важлива. А для мене найціннішим буде знати, що після першого знайомства вам захотілося повернутися до цього міста.

Книга тут:
https://booknet.ua/book/velsk-msto-bez-uchora-b456812

Тільки будьте обережні з медальйоном. У Вельську речі іноді пам’ятають більше за своїх власників.