Я добре пам'ятаю той час. 

Саме у третій главі, я в реальному житті обирав собі туристичний намет, ходив магазинами... Під опис потрапив той, що на Кам'янецькій (у 2026-му вже не існує). Лікарня у мене асоціювалася з Хмельницькою міською, конкретно - з травмпунктом, де я сам позбувався кліща, але мої близькі проходили більш важливі процедури. 

Ну і "нічний метелик"... Знаєте, за велінням долі, я тепер живу приблизно там, де раніше ходив лишень у походи та намагався "виживати" у дикій природі. На трасі нічого не змінилося. Жіночка, описана у творі, справді існувала. Однак намагалася реалізувати послуги моїм знайомим, які йшли нічною трасою, та погладити кошеня, врятоване ними дорогою. І її хоробрості тоді дійсно заздрили багато хто))). 

Сьогодні я зустрічаю "нічних метеликів", які їздять в ніч у те ж місце, коли повертаюся додому приміським автобусом. Ніхто не знає, що їхня кодєжанка потрапила в оповідання.