У майбутньому обов’язково настане час, коли інакшість вважатиметься нормою, а всі конвеєрні вироби підуть на сміття, ніби їх ніколи й не існувало. Про це свідчать і барвисті квіти навколо нас, і різноманіття сніжинок, жодна з яких не копіює попередніх, і неповторні світанки на березі моря, і взагалі весь навколишній Всесвіт…

Наведену коротеньку репліку, котра нібито належить Дмитрику (хоча лунає під час сновидіння Даринки Запорізької, а тому відзеркалює саме її точку зору), можна вважати й моїм власним життєвим кредо чи обґрунтованим переконанням. Адже мені пощастило за життя перетинатися з кількома справжніми геніями, переважно жінками, що і спонукало скласти історію про двох «незвичайних» малюків.

До речі, щойно ми перетнули екватор літа. Тобто до першого вересня залишається лише півтора місяці.

Не є «великою таємницею», що сьогоднішня молодь читає книжки значно менше, ніж їхні бабусі з дідусями, бо за інерцією надають переваги виключно коротким відео, котрі, своєю чергою, мимоволі й неминуче формують «кліпове мислення» (коли людина вже не здатна до глибоких міркувань або новаторських відкриттів).

Втім, все ж таки деяка кількість підлітків, навіть завітавши до «Букнет», наполегливо прагне пливти проти течії, шукаючи плідну поживу своєму допитливому мозку.

Безпосередньо для них і пропоную світло-позитивну історію, яка принципово не містить згадок про «цицьки-пицьки» (що є певним викликом для цієї платформи, ймовірно), проте надихає обирати власний Шлях, аби невпинно линути до здійснення особистої Мрії.

На малюнку: Даринка Запорізька з «Вулиці Музичної» (ліворуч) заохочує віддану подружку вибрати для читання саме ось цю книгу.

◇Знаменний чотирикутник◇

Інстаграм ✧ Фейсбук ✧ YouTube ✧ Tik Tok

✉️ serglyakhovskiy@ukr.net