З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав

— Поцілуй мене... хоча б у щоку. Її очі миттєво округлюються. — Що? — У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи. — Артур... — Один маленький поцілунок. І все. Вона кілька секунд дивиться

Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно

як заповнити сюжетні дирки чо робити якчо часу завжди не хватає який краче твір чі книга Дліні чі кородкі

Друзі, підготувала для вас невеликий комікс за фіналом “Обраниці Червоного Дракона” ❤️ У ньому кілька милих моментів із завершення книги — теплих, ніжних і трохи драконячих, куди ж без цього. Обережно: якщо ви