Додано
11.07.26 18:21:43
Ключ до відчинених дверей: трохи спойлерів
Отже, поговорімо сама з собою, так, Софійко? :) Покажемо публіці невеличку цитатку. «Ключ до відчинених дверей» потроху виходить, Янчик, мій головний герой дуже хоче, щоб Дінара Маратівна належала лише йому, а потім так складається, що він випадково стикається з Ренатом у парку та дізнається історію їхнього шлюбу. Це, звісно, спойлер, але, думаю, не критичний, правда?

— Дзвонить у неї телефон, уявляєш. Вона буквально піді мною лежить, але відповідає. І говорить з кимось у тому ключі, що сьогодні вона не може, зайнята. А той із трубки її питає, мені чути, чим, мовляв, зайнята. А вона відповідає: «Займаюся, — каже, — охєрєнним сексом із письменником-фантастом, такий, каже, шикарний у ліжку». Там на тому кінці мужик як закричить, а вона телефон вимкнула і усміхається, наче так і треба.
Ренат, звісно, офігів від такої історії. І спитав її, що це було. І тут вона йому і сказала про себе ось цю головну річ: що вона не дотримується моногамної моделі стосунків і не хоче нікому належати. Що їй і так цілком комфортно. А цей чувак із трубки, звісно, собі нафантазував, що якщо вона з ним пару разів покувиркалася, то одразу і люблю, і трамвай куплю, і ось ця вся історія з «ти моя». А Дінара нічия, вона своя власна.
— І мене, звісно, на іронію одразу пробило, мовляв, ага, подивимося, що буде, коли ти закохаєшся, волелюбна моя. Я дурень був, кажу тобі. Ми тоді ще пів доби трахалися, а потім вона просто встала, сказала, що їй час, і пішла. І я настільки здивувався, що дівчина може так вчинити після такого марафону і всього, що між сексом було, адже я був упевнений, що вона запала на мене! Я так здивувався, що навіть не запросив її нікуди, не спитав, коли ми знову побачимося. І коли до мене дійшло, що я всього цього не зробив, і я вже зібрався їй дзвонити, тут я і згадав, що вона сказала. Вона нічия.
А ще сьогодні в мене рівно 100 відстежувачів, і я всім вам неймовірно вдячна! ❤️ У наступному блозі розповім про нове фентезі в іспанському сетингу, тож не перемикайтеся ;)
Софія Лісовська
216
відслідковують
Інші блоги
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати