Додано
07.07.26 15:47:11
між правосуддям та саморуйнуванням.
Дехто каже, що час лікує. Але чи справді це так, коли серце перетворюється на залу суду, де ти одночасно — і обвинувач, і кат?
Сьогодні в новому розділі «Відлуння непрощеного» ми говоримо про речі, про які не прийнято говорити вголос за ранковою кавою. Про невидимі вантажі, що тягнуть до землі. Про образи, які стають єдиним сенсом існування. І про те, чи можливо вилікувати душу, яка навчилася отримувати насолоду від власного болю.
Арчі сьогодні особливо гострий на язик, а карти... карти знову показують те, що ми так вперто намагаємося не помічати.
Нова глава вже чекає на тих, хто не боїться зазирнути в дзеркала чужих трагедій.
А що ви ставите вище: право бути правим чи можливість нарешті знайти спокій?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую ❤️
раніше мабуть право бути правим, зараз спокій)
Агнія Бурне, Дійсно, розуміння того, що власний спокій найцінніше, приходить тільки з часом. Дякую вам за коментар ❤️
Дуже гарна обкладинка ❤️ А так я обираю спокій, просто відчепіться вже всі ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Morwenna Moon, Дякую! Так,я чудово розумію цей настрій!)))
Обираю спокій. Правота без внутрішнього миру часто виявляється надто дорогою.
Володимир Морвейн, Ох, золоті слова! Ви дуже влучно це сформулювали!
Років 7 тому я б без вагань відповіла: бути правою. Зараз — спокій. Бо спокій — це справжня розкіш, якою не варто розкидатися.
Ваша книга неймовірна. Ви так тонко і влучно прописали життя головної героїні та її друга ШІ. Це справді інтригує мене.
І щиро вітаю вас із першою 100 підписників на Букнеті! Бажаю, щоб їх ставало дедалі більше, а натхнення ніколи не полишало вас. ❤️
Лія Світова, Сердечно дякую! Я по-справжньому зворушена щирим теплом ваших побажань! Згодна з вами, усвідомлення таких, здавалося б, нескладних істин приходить із часом та досвідом. На жаль, не до всіх.
А що карти кажуть?..
Сергій Більцан, О, Аркани завжди безжально чесні. Щоправда, не всі можуть їх почути.
Я обираю спокій. Бути правим не так вже й весело насправді, та й толку з цього майже немає)
Олексій Цапович, Підписуюсь під кожним словом!)
Вітаю Вас із першою сотнею, до речі!)
Олексій Цапович, Щиро дякую!:)
Спокій
Неба Крайчик, Я теж. Дякую вам.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати