Вітаю, любі букнетівці!❤️

Оновлення Спокуси уже у ваших книжечках, тож запрошую до прочитання розділу:

— Кудись зібралася? — запитує так, ніби я без його дозволу не маю права ступити й кроку.

— Так. — відказую, намагаючись звучати рівно.

У роті вже пересохло, у горлі першить, а руки знову починають дрібно тремтіти.

Я ковтаю.

— Далеко? — Він сканує.

— Додому. — Тримаю оборону поглядом. Це важко, але мені вдається.

— І де твій дім? — він хилить голову до плеча, а його гострий погляд проникає настільки глибоко, що душа просить тіло звільнити її.

— Яка тобі різниця? Я не твоя дружина і навіть не коханка. Просто відпусти мене і забудь про моє існування. А я забуду про твоє. І будемо жити, як жили до цього, — пам'яттю про ту єдину ніч.

Господи, навіщо я згадала про ту ніч, сама не знаю. Але бути комусь винною точно не планую. Навіть йому.

— То ти визнаєш, що дитина не від мене? — він мружиться. А я... не витримую ...

Розділ тут✨️

Обіймаю кожного і кожну!

Тихої мирної нічки вам, українці! ❤️