Влад і Вікторія? Дежавю якесь…

Мало Стуценку було того, що вони з братом повели у мене Лідію, тепер Влад і до Вікторії клинці підбиває? Думає, що безсмертний? Чи мізки в інший голові сконцентрувалися?

Доведеться цьому нахабі пояснити, де його місце і до чиєї жінки він поліз!

Дідько! Ловлю себе на тому, що набагато менш емоційно зреагував, коли застав обох Стуценків у ліжку зі своєю дружиною. А ми ж із Лідією двадцять років прожили у щасливому, як мені здавалося, шлюбі.

А Вікторія… Та у мене з нею і немає нічого. І невідомо, чи взагалі буде, але зачепило мене по-дорослому. І це вони всього лише в сад разом пішли!

Намагаюся себе заспокоїти, що нічого між ними немає, принаймні далі поцілунків точно ще не могло зайти. Але від думки, що Влад торкається Вікторії, мене ще сильніше починає «бомбити». Уб'ю гада нахрен! Пристрелю і там же в саду закопаю!

До того моменту, коли я знаходжу цю солодку парочку, я вже встигаю накрутити себе до повної втрати самоконтролю. Почувши сміх, дзвінкий і ніжний — Вікторії та огидний і грубий — Влада, останні двадцять метрів долаю як у тумані.

— Добрий вечір, Григорію Юрійовичу! — вітається Влад трохи здригнулим голосом, коли я з’являюся перед ними.

— Григорій? — перелякано скрикує жінка.

— Ні, блін, архангел Гавриїл! — злісно кажу та дістаю пістолет.

ДАЙ НАМ ШАНС

Оновлення щодня о 00:00!