Мої рекомендації, містика, слеш....
Сьогодні хочу поділитися з вами новими авторами книг які я зараз читаю.
1_ Айно Йору з книгою Душа Янгола
Анотація до книги "Душа Янгола"
Соул не шукав кохання. Йому вистачало чужої брехні, родини, у якій він завжди був зайвим, і майбутнього, яке давно спланував сам.
Усе змінює картина в маленькій кав’ярні — янгол зі шрамами замість крил. Її автор, Ері, виявляється таким самим особливим, як і його картина. Соул повертається до нього знову й знову. Спочатку заради картини. Потім заради розмов, потім просто так.
Між ними поступово з’являється те, чого обидва бояться назвати. Для Соула це перше почуття, яке неможливо прорахувати. Для Ері ризик знову довіритися людині й дозволити побачити правду, після якої його вже одного разу назвали монстром. Та Соул не збирається любити лише зручну частину Ері. Питання тільки в тому, чи зможе Ері повірити йому раніше, ніж страх зруйнує все, що між ними почало існувати.
Ця історія мене настільки захопила, що її я читаю першою як прокидаюсь, це слеш, тому, якщо це не ваш жанр то нижче все по традиційному.
Я обожнюю обох героїв, і Ері - милого, відлюдькуватого художника, і Соула - який, для своїх років дуже дорослий і самостійний хлопець, але там така сімейна драма у обох героїв, що вони, один для одного стануть спасінням! Таку книгу я давно шукала))
Якщо бажаєте прочитати, книгу ,що кардинально відрізняється від будь якого слешу, що ви читали до цього, то вам саме сюди.
2 _ Юрій Войтюк з книгою Лінія 0
Анотація до книги "Лінія 0"
Вікторія Левченко — диспетчерка 103 у Харкові. Її робота — приймати рішення за секунди, коли люди на іншому кінці лінії не здатні мислити тверезо.
Після одного виклику в системі з’являється другий запис тієї самої розмови. До певної миті все збігається. Потім голос Вікторії вимовляє фразу, якої вона не казала, — і події закінчуються інакше.
Та «Лінія 0» не просто зберігає невибрані варіанти. Що частіше Вікторія слухає їх, то більше живі люди починають пам’ятати те, чого з ними ніколи не було. А для неї самої це веде до питання, від якого вона тікає сімнадцять років: що сталося б, якби тієї ночі вона відповіла старшій сестрі?
Іноді відповідь існує. Небезпека починається тоді, коли ти не можеш зупинитися після першої.
Ця книга мене захопила своєю реалістичністю, переживаєш за людей які телефонують у службу порятунку і бажаєш, щоб їм допомогли. З анатації зрозуміло сферу діяльності головної героїні, вона чуйна жінка, яка щиро хвилюється за людей по той бік слухавки.
Раджу любителям містики)))
3_ Аліна Гац з книгою Пуповина темряви
Анотація до книги "Пуповина темряви"
Після повноліття Аврора залишає сиротинець «Долина Надії», сподіваючись нарешті почати нове життя. Доля приводить її на віддалену ферму, де гостинні господарі Деніел і Маргарет приховують значно більше, ніж здається на перший погляд.
Особливу увагу Аврори привертає Вілл — мовчазний і відсторонений юнак, якого подружжя виховує після смерті його батьків. Він страждає від дивних нападів, майже нічого не пам’ятає про своє минуле, а Деніел регулярно вводить йому невідомі препарати. Коли Вілл несподівано просить Аврору втекти з ферми, вона розуміє: тут відбувається щось страшне.
Ця книга захопила мене своїми таємницями, ще там є не ідеальний герой, він заікається. Таємниці, родинні секрети і дивні балачки, все це чекає на Аврору на її новому місці роботи.
Прошу віднести з розумінням до першої книги Аліни Гац)))
Дякаую всім за увагу)
Щиро ваша Світт Лана
Мур мяу
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ тут просто сиділа й писала одну випадкову сцену
І чомусь, коли закінчила, подумала, що ця дівчина дуже нагадує мені твою героїню.
Не знаю навіть чому — просто атмосфера, її відчуття природи й те, як вона проживає цей момент.
Тому вирішила показати тобі. Може, ти теж побачиш цю схожість
Перед нею простяглася доріжка з троянд.
Світлячки оточили весь простір навколо дерев, мерехтячи маленькими теплими вогниками. Ніч була теплою, а їхнє ніжне світло освітлювало все навколо.
Босими ногами вона відчувала вологу землю.
Та це було приємно.
Ніби сама природа через землю передавала їй свою силу.
Волосся ледь помітно розвівав вітер — ніжний і теплий.
Вона зробила ще один крок уперед, дозволяючи нічній тиші огорнути себе.
Можливо, тобі це й не треба
Але я не могла не написати.
Сиділа, просто писала випадкову сцену, і чомусь вона нагадала мені твою героїню.
Тому вирішила показати тобі.
Світт Лана, Дякую ❤️
Дякую за рекомендації, треба вибрати щось на прочитання ❤️
Анастасія Пармська, дякую)) так всі роблять, не тільки я))
Отак випадково заходиш в блог, і знаходиш для себе багато цікавого) Невипадкові випадковості вони такі))
Олександра Шен, Вітаю)) Буду щаслива, якщо, вам припаде до душі будь яка книга з мною перелічених) І я ще пишу свою першу книгу, Вибір Місандеї, тому рада буду вам і там))
Привіт! Щиро дякую, що помітила «Лінію 0» і знайшла час хоча б трохи з нею ознайомитися.
Чесно кажучи, я зовсім не очікував, що хтось десь зверне на неї увагу й окремо відмітить. Тому твої слова справді відчуваються як маленький бальзам на душу.
Головна ідея книги все ж трохи не про дзвінки — це лише одна з деталей історії. Тож, можливо, якщо колись захочеш читати далі, там ще знайдеться щось, що тебе зачепить.
У будь-якому разі — велике дякую за увагу. Я ціную вашу підтримку та Ддля мене це справді багато значить.
Юрій Войтюк, Я просто не хотіла всіх секретів розповідати))
Дякую і вам за таку книгу))
Щиро дякую вам за відгук і підтримку) це так цінно для мене ❤️
Аліна Гац, В тебе чудова книга)) Ти ж знаєш хто мій фаворит))) Я в команді Вілла))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати