У житті бувають моменти, коли всі навколо кажуть: «Не треба, не чекай... Починай жити з нуля». Але як пояснити серцю, що воно має здатися, коли душа виразно відчуває рідну людину через відстані й мовчання?

Цей вірш — про незламну жіночу інтуїцію, про любов, яка сильніша за будь-які чутки, прозорі поради чи замерзлі погляди довкола. Про те саме відчуття, коли точно знаєш: серце, яке шукаєш, — б’ється. І якщо потрібно, ти пройдеш будь-який шлях, щоб забрати його з темряви.

«Живий! Душею часто відчуваю…
Ночами кличеш, точно знаю.
Якщо потрібно, я прийду,
Тебе з собою заберу.»

Запрошую вас зануритися в цю болючу, але сповнену світлої віри поезію.

Читати повністю:
Букнет: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=5136784

Ваша Яна Тарасевич 

#ЯнаТарасевич #Живий #СучаснаПоезія #ВіршіУкраїнською #Букнет #ВіраІКохання #ПоезіяСьогодення #ЧекаюТебе #Незламність