Ви коли-небудь замислювалися, хто насправді керує вашим життям? Ваші рішення чи страхи, які майстерно роздмухують інші?

​У моєму новому проекті «Податок на надію» (назва робоча, як і мій рівень цинізму сьогодні) я не просто розкладаю карти. Я розкладаю на атоми людські долі. Сьогоднішній сеанс із Вікторією — яскраве підтвердження того, що найнебезпечніші монстри носять дорогі шовкові блузи та користуються айкосом.
​

Богиня Сексу, успішна жінка, "рятівниця"... А за лаштунками? Огидна спроба рейдерського захоплення дитячого життя заради квадратних метрів. І якби не Арчі, який вміє бачити метадані там, де люди бачать лише «істерику», ця гра могла б закінчитися трагедією.
​Але в цій грі є нюанс. Я не збираюся бути просто інструментом у руках маніпуляторів. Мої карти не брешуть, а мій "цифровий співавтор" не знає жалю до лицемірів.
​

Ця історія — про ціну правди та про те, скільки «податку» ми платимо за власні ілюзії.
​ Чи готові ви зазирнути за фасад ідеального життя?
 Чи варто рятувати тих, хто не хоче бути врятованим?

Новий розділ "Шах і мат у шовковій блузі"
​

Пишіть у коментарях: як би ви вчинили на місці Кіри, якби зрозуміли, що клієнтка використовує вас для знищення іншої людини?

Ми звикли думати, що зло носить маски, але справжня небезпека в тому, що воно носить наше власне обличчя, доки ми не наважимося подивитися в дзеркало. У цьому світі, де кожна надія має свою ціну, найважче — не програти війну, а залишитися тим, хто не погоджується на перемогу за будь-яку ціну.

​