В полоні блискавки" 

------------------------------------------------------------------

МОРВЕЙН

Стукіт в двері.

Я не поспішаю відповідати, насолоджуюсь моментом. Бо це єдині двері, в які мій брат стукає і смиренно чекає дозволу, аби увійти. У всьому іншому світі Хейсір — буревій, що не визнає перепон, але тут, перед порогом мого кабінету, він змушений рахуватися з правилами.

Всі знають, що інакше не можна. Це моя цитадель. Мій простір, в якому все впорядковано і жодного хаосу. 

Стіни кабінету по обидва боки заставлені полицями, на яких розміщені книги за певною хронологією. Одні нові, навіть не відкриті жодного разу, інші із затертими корінцями, прочитані десятки разів і вивчені майже напамʼять. «Зрозуміти ворога» взагалі лежала на столі. Нічого нового я там не знайшов, але це вже була звичка, перечитуючи, впорядковувати свій розум. Я й так знаю, що мій основний важіль впливу на супротивника — це його емоції, а моя перевага — холодний розрахунок. І ніщо не здатне вибити мене з колії. Слава богам, що-що, а контролювати власні емоції вмію. Майже завжди. Аби вивести мене з себе, треба дуже постаратися. Потім важко вгамувати, але то таке, до цієї справи ніяк не стосується. З якого дива мені реагувати на незнайомку? Я добре встановлюю межі допустимого для оточуючих. А як інакше? Інакше все посиплеться як картковий будиночок. Це особливо небезпечно зараз, коли я затіяв гру, з якої вийду або переможцем, або мерцем. 

Шахівниця розкладена, партія от-от почнеться, залишилося поцупити в опонента дуже цінну фігуру. Достеменно відомо, що король Дейріон Вогняний трохи схиблений на своїй єдиній донці. Це основна його слабкість, і я змушений нею скористатися. Він ігнорує мої звернення, не йде на жодні поступки, зверхньо відкидаючи всі пропозиції. Вогняні, що з них взяти? Засиділися на троні занадто довго. 

----------------------------------------------------------------------

Морвейн не терпить хаосу, але хаос таки увірветься в його життя... і змінить все) Він пропав з першого погляду, з першої зустрічі, хоч і намагався вдавати, що все ще щось контролює...)

А також нагадую про новинку, яка зараз публікується - "Світло для темного" 

Анотація:

Людський світ давно поділений між світлими і темними. Але не плекайте надії, що світлі це добро, а темні — зло. Все значно простіше. Нема добра ні там, ні там.
Айбервель, вищий темний, який потерпає від нудьги (ми то з вами знаємо, що зовсім скоро жалкуватиме за цим станом), вирішує розважитись, перемістившись в людський вимір. Але змушений піти на компроміс, й погодитись на наглядача від світлих.
Світлі втратили глузд, пославши таку юну і слабку нижчу? Чи навпаки, все детально сплановано. Дуже детально.
Дізнаємось разом на сторінках цієї історії.

Як ви вже могли зрозуміти, світлі і темні це не аналогія янголів і демонів. Всі вони сутності з одного виміру, і відрізняє їх тільки вид енергії, якою харчуються. Темні - негатив, світлі - позитив. І якщо світлий захоче спровокувати у вас викид необхідної йому енергії, то йому байдуже буде, як цього досягти і які це матиме наслідки для вас.

В центрі цієї історії вищий темний Айбервель (харчується болем) і нижча світла Піалісента (підходить будь-яка світла енергія), між якими укладається угода. Він вважає, що отримав цікаву іграшку (а йому ж так довго було нудно), а вона, що це її шанс показати себе і довести всьому світу, що попри мізерний дар, вона чогось варта. Але... можуть вони собі планувати скільки завгодно, у автора на них свої плани.

Трохи із запізненням хочу подякувати, що ця історія стала бестселером номер один на момент відкриття передплати. Ваша підтримка безцінна) Промик з цієї нагоди на "Втекти від полум'я" lweSTX1l

P.S. Я знаю, що всі чекають на їхній перший поцілунок (ось така от книжечка з цензом 18+, де ніхто ще й не цілувався і поки що й не думає). Я теж чекаю)). Та що ти з тим Айбервелем зробиш, як в нього на цей рахунок свої заморочки...