Карантин. Розділ 8: Старі друзі

Привітання друзі!

Доступний 8-й розділ — «Старі друзі».

Це досить похмурий шматок історії про довіру і зраду, але навіть серед тотальної безвиході та загрози флоту Ксархів у героїв залишається час для фірмового чорного гумору.

Невеликий фрагмент про довіру на борту Кайроса:

«— Чому ви мені довіряєте? — тихо, пильно дивлячись йому в очі, запитала вона. — Я можу стати будь-ким. Можу перерізати вам горло, і ви навіть не зрозумієте, що це була я. Данієль усміхнувся — коротко, але дуже тепло й щиро.

— Я бачив справжніх чудовиськ, Аеліар. Вони носять дорогі костюми й посміхаються на екранах. На відміну від тебе, їм не заважає совість спати по ночах.

Лола спостерігала за цією сценою і вирішила, що на сьогодні досить драми.

— І ще одне, кицько, — жартівливо-серйозно озвалася вона. — Якщо надумаєш нас кинути — я особисто відстрелю твій красивий хвіст. До речі, а де твій хвіст?

— Там, де й твій, мавпочко, — спокійно, без паузи відповіла Аеліар.»

Для тих, хто паралельно стежить за проектом у звуці: в моєму телеграм-каналі вже вийшов 4-й аудіоепізод — «Розмір клітки». Там ми якраз повертаємося до витоків і слухаємо, як прокидається Стелла.

Дякую, що залишаєтеся на борту.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пастися В Раю
Ти мені показав де яблуня, а де змій, і пустив пастися — бездумно і мовчазно... "Не чиняй галасу, не псуй раю..." — сказав ти. А що таке той рай, я не знаю. У твоєму саду було яблуко і змій. Такий собі вибір,
Запах дому.
Сьогодні хотіла відпочити. Нічого не писати. Бо думок надто багато. Вчора перечитувала написане, робила собі нотатки: що скоротити, що розкрити більше. Деякі спогади знову довели до сліз. Тож вирішила перепочити. Випила
"Танго з мажором", "Дика фурія..." — оновлено!
Всім привіт! Запрошую до оновлен двох книг. ✨✨✨ — Я беру паузу, — упівтону відповідаю. — Міє, ти не можеш... Це просто неприпустимо, — гримає юнак, а тоді, нахилившись ближче до мене, тихіше кидає: — Ти
❤️тамін та Валерія. Палке протистояння ❤️
Дорогі мої читачі та колеги-автори! ❤️ Я неймовірно, безмежно вдячна кожному з вас за ваші гарячі лайки, зірочки, рекомендації під книгою і, звісно ж, за ваші неймовірно теплі коментарі! Кожен ваш відгук — це моє натхнення,
Скло спогадів – серія оповідань (анонс)✨
✨ Вирішила, як фокусник з капелюха, ✨ дістати зі свого творчого багажу оповідання. Я написала їх давно, а тепер хочу поділитися. Це чотири історії про молодих дівчат з Києва, які дивилися на світ занадто наївно. Тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше