А принесла я нарешті новий розділ "Академії Мірравель" — тож запрошую до читання. Розділ повний, та ще й від імені Дема. Подивимось, що у нього в голові. ;)

Ліадайн захихотіла, але не милим, а таким хитруватим сміхом. Ну зовсім, як моя бабуся!

— О, це буде весело!

Дуже весело. Кетта і лікарня. Зламані кістки. Залізяччя в тілі. Мені так весело, аж плакати хочеться. А ще я злився. Вона навіть не сказала мені! А я… я не помітив. Чому? Там же повинні залишитись шрами. Перед внутрішнім поглядом промайнули ноги Кетти — стрункі, з татуюваннями… Точно! Вона ж прикрила ті шрами малюнками! Ну, я їй покажу! Катастрофа ходяча… Дурненька і вперта, але ж така кохана. І цю дурненьку кохану треба рятувати. І прочитати лекцію. Щоб більше не думала приховувати від мене свої рани. Я все одно їх знайду. Всі. І вилікую. Навіть якщо вона буде пручатися. Бачити Кетту з шрамами — ніби ножа собі в серце встромляти. А в мене вже сил немає терпіти цей біль.

Цікаво, що розсмішило Ліадайн? Заходьте до нового розділу.❤️ 

Читати: "Академія Мірравель. Назустріч таємницям" 

Запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨Інстаграм

✨ТікТок