Додано
13.06.26 14:17:24
Маю рекомендацію!)))
Вітаю всіх і бажаю мирного неба!
Я не надто полюбляю чимось вихвалятися, бо, як то кажуть, нехай люди похвалять. Проте цей блог не про хвастощі, а про те, що я не можу не подякувати автору Андрію Романенку за рекомендацію до мого твору — "Темні історії Малефича".
Тож величезне спасибі, пане Андрію, за такий теплий та щирий відгук про світ "Малефича"! Для мене це вагома підтримка.
А хто не знає — пан Андрій є фіналістом конкурсу Букнету "Код Всесвіту" (маю надію, що й призером!) та автором неймовірно сильного роману "Боги з гуртожитку". Я свого часу прочитав цю книгу з величезним задоволенням і щиро рекомендую її всім поціновувачам якісної літератури.Тож для мене це вдвічі цінніший відгук, адже автор таки знається на письменницькій кухні. Щераз дякую за солідарність! Нехай і ваш творчий шлях приносить лише нові успіхи, а муза ніколи не покидає. Тисну руку!
Ну а кому самому цікаво дізнатися, що коїться у місті то:

Клік тут: https://booknet.ua/book/temn-stor-maleficha-b450528
Сергій Більцан
200
відслідковують
Інші блоги
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Еллі Мун, Дякую!)))
✨️✨️✨️
Алла, Дякую!)))
Вітаю✨
Василенко Сергій, Гарно дякую!))
Вітаю! Гарна книга! ✨✨
Дана Новак, Дякую! Приємно!)))
✨✨✨
Паша Дев, Дякую!)))
Оооо, "Боги з гуртожитку" мене вразили!
Сергій Більцан, йому на сторінці книги я вже написав
Будь ласка.
У цьому блозі я ще додам дещо: "Чому цю книгу варто почитати як звичайним читачам, так і іншим авторам":
1. Вона цікава і написана у містично-сучасному сетингу.
2. Авторський стиль. У цієї книги дійсно відчувається своєрідний цікавий авторський стиль.
3. Пропрацьований бекграунд "містики". Вона тут не з'явлається незвідки і має свою історію (8 глава особливо порадувала і після неї я вирішив надати свою рекомендацію).
4. Тут кожен з авторів (навіть досвідчені автори) знайде для себе щось, чому можна повчитись у цього автора.
Андрій Романенко, Ще раз дякую!))) Щодо четвертого пункту, то, саме прочитавши твори деяких авторів та поспілкувавшись із ними, я знаходив цікаві ідеї, які згодом і виклав у своїх "Темних історіях".)
Воу! Круто! Вітаю!
Анастасія Газе, Щиро дякую!)))
Вітаю! ✌
Обов'язково ще повернусь до цієї книги.
Очерет, Буду чекати! І зважте — мілфа не за горами!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати