Що мені робити, коли важко і здається, що я емоційно згораю?
І ні, це зовсім не через книги. Сімейні обставини й проблеми зі здоров'ям просто вбивають мене. Коли я пишу, то живу життям своїх героїв, але чи правильний це вибір, як думаєте?
Я помітила, що за останній час пишу й редагую дуже багато — іноді за день виходить більше п'яти розділів. Я не відчуваю втоми від написання книг, та все ж боюсь, що мій світ із часом повністю поглине мене.
PS:.
Хотіла написати щось радісне , але не вийшло вибачайте .
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПо- перше, це правильний вибір... Якщо це не заважає вирішувати проблеми, звісно. А п'ять розділів... Ну, як для мене 20-25 к без пробілів в день - цілком нормальна порція... Я, наприклад, в меньший об'єм серію ідей не можу всунути..А якщо щось не всуну, то загублю-забуду, буду потім повертатися і втикати.Тому в мене розділ це оті самі 20-25.
Ренні Монтеверо, Та я вже зрозуміла дякую)))
Писати то свого роду як наче ліки. Для душі. Як добре душі, то й тіло також. Писати - це свого роду психотерапія. Бажаю щоб все у Вас було добре!
Сергій Олексійович, Дякую вам )
По-перше тримайтесь, ви не сама, я вас дуже розумію. Тяжка хвороба, як я вже казав, дає іноді багато привидів написати. Чомусь так. Хоча, скажу, що біль моя, іноді на ранок спадає, я п'ю каву і пишу. Пишу, навіть коли не можу, не хочу, не бачу. Я вірю, що таким чином, ви вікопуюєте свій артефакт. Як і я.
По-друге, мені сумно, що люди так мало бувають жорстокими, байдужими. Хоча, і читають вас, а моментів не має. Не розуміють як це тяжко. Особливо як хворієш. Можна навести такий приклад Ширлі Джексон, яка писала не зважаючи на стан здоровʼя. Бо це не ми керуємо книгою. А вона сходе із нас. Я лише можу підтримати.
Трете. По вигоранню...
Спробуйте працювати в кайф, не як сайт хоче. Бо коли я працював на сайт... мене це вибило на два роки. Так я маю свої плюси і так далі. Але... Тому працюйте в кайф. Ну і звісно... Ви вмикаєте музику?
Larysa Samoryha, Гм. Спробуйте дописати. Та відпочити. Бо це і називається письменництво. Я шість днів віддаю зараз третій частині Таємниці містичних вулиць. Бо ще редактура. Бо ще переклад на польську. 20 днів очікування... плюс публікації частини на Букнет. Це все для того щоб встигнути продовжити писати роман. Який на паузі...
А музику слухаю я. Мені не можна, а я слухаю, вона лоскоче мої нейрони.
Мені здається, якщо письмо зараз допомагає вам переживати цей складний період, то не варто себе за нього картати. Можливо, це не втеча від реальності, а ваш спосіб трохи перепочити від неї. Просто не забувайте залишати час і для себе поза книгами, навіть якщо іноді доведеться відкласти текст і нічого не робити. Бережіть себе ❤️
Машер Епін, Дякую думаю ви маєте рацію )))❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати