Я перелякано глянула на Свята, а потім знову на сина.

 - В машину. - спокійно сказав Свят.

 - Ні, я зараз подзвоню нашому лікарю.

 - Ма-а-ам, болить. - почав хникати син.

 - Та що ж це за день такий? - я підняла сина на руки.

Свят відкрив автівку, яка стояла неподалік. Напевно, тут і припаркувався, коли приїхав до директорки.

Девід хникав в автівці, а я не знала, як йому зараз зарадити, лише тихенько заспокоювала.

Свят поглянув на нас у дзеркало, дістав щось із кишені, розгладив пом'ятий носик і простягнув Девіду.

 - Це твоє?

 - Моє! - широко усміхнувся син, наче й не плакав щойно. - Дякую.

 - Гарний літак. - тихо сказав Свят і рушив.

 - Я сам зробив. А ще я виросту й буду сильним, як супермен.

 - Вірю. - куточок губ Свята здригнувся.

  - А ти сильний. - серйозно повідомив Девід, уважно розглядаючи його руки. - У тебе навіть тату є.

 - Є. - Свят тихо засміявся.

 - Я тебе пам'ятаю. Ти ходиш до головної тітки.

 - Я теж тебе запам'ятав.

Крадійка

Більше обговорення героїв в моєму Телеграм

Бонуси ❤️❤️❤️❤️

Мудрий. Як не піддатися спокусі?

4PCQskTp

Іграшка для Ведмедя

L_28tj3w

Темний. Одна ніч без імен

vUHHJZfP