То для чого читати книги?

Здається, відповідь на це питання проста та очевидна. Хтось отримує від цього насолоду, хтось пізнає щось нове, хтось відволікається від власних проблем. Пропоную у цьому блозі розглянути кілька аргументів на користь читання. Думаю, цей блог буде однаково цікавим та корисним як для читачів, так і для авторів. Бо все таки, вважаю, що для того, щоб ладно писати, треба багато читати. Звісно, можна покладатися лише на власну фантазію, чи досвід, проте фантазія має на чомусь базуватися, а власного досвіду мало, щоб кожен раз прописувати різних персонажів з індивідуальними характерами, особливостями, дивностями і таким іншим. Але якщо хтось вміє без читання писати геніальні книги, я щиро за вас рада. 

 Буду старатися наводити аргументи на основі останнього прочитаного. Так, сказати по свіжій пам"яті) 

 У процесі читання можна дізнатися нові слова. Звучить як банальність, але зі мною таке трапляється часто.  Остання прочитана мною книга "Помаранчева дівчинка" ( автор Юстейн Гордер). Прочитавши книгу, я дізналася для себе два нових слова. 

Вивірка. Чесно, я не знаю, що вивірка - це синонім до білка. Коли гг назвав так дівчину, яка йому сподобалося, я подумала....йой, ото хлопець видав)). Тоді я загушлила і всміхнулася, бо це їй дуже навіть личило).

(Слово «вивірка» — це питома українська назва лісової білки. В офіційній науковій термінології та зоології цей рід ссавців родини вивіркових називається саме так — вивірка (Sciurus). Слово є дуже давнім (трапляється ще в літописах) і походить від праслов'янського кореня *ver-, що означає «вигинати» або «вивертати». Це описує вертку, гнучку поведінку тваринки).

Наступне слово анорак. Це різновик легкої куртки. От я на зараз на даному етапі свого життя продаю одяг, але я вам чесно кажу, що я не знала, що таке анорак. Чомусь уява малювала мені це щось типу якогось пальто з сукна. Але це ось вітровка такого типу. Прикриплюю картинку нижче. 

До речі, якщо з букнету, то найбільше нових слів я довідалася з книг та блогів авторки Наталки Черешні.

 Розвивається асоціативне мишлення 

Перед цим я прочитала книгу "Душа восьминога" ( автор Сай Монтгомері) і тепер знаю до кого можна прирівняти людей, які весь час розпускають нюні. Ну знаєте, є такі нитіки, які постійно як не в сльозах, то в соплях)) Зазвичай, такі особистості знайтно дратують. Не залежно чи то персонаж, чи жива людина. 

Короче, на дні океану живуть створіння - міксини. ( Вже доволі східно, адже "нитіки" на їх думку весь час живуть десь на дні життя)). Вони виростають максимум до 43 см. ( Зазвичай, ті хто ниють теж не бажають рости, але завжди звинувачують у всьому інших). Але за лічені хвилини міксини можуть виділити до семи відер слизу. ( тут навіть нічого додати)))) Міксини серйозно ризикували б задихнутися через власний слиз, якби не навчилися сякатися - так само, як люди, підхопивши нежить. ( або ті які люблять порозводити соплі просто так)) 

(Але, справедливості ради, міксинам це потрібно, щоб втікати від хижаків). 

Звісно, таке порівння носить саркастичних характер, але якщо що, то тепер ви знаєте, хто такі міксини)))  Слизкі особистості, короче))) 

 Здобуваються нові знання. 

З нещдавного прочитаного книга з довгою назвою "Отрута на будь-який смак. 11 смертельних речовин і вбивці, що їх застосовували". Ну, зрозумло, які я знання звідти почерпнула...не будем озвучувати. Назва, говорить сама за себе. А якщо серйозно, то для мене було дуже цікаво почитати цю книгу з погляду своєї професії (фармацевт), бо деякі речовини використовуються не лише як отрута, а й як ліки. Все визначає доза. До речі, якщо це читають автори, які пишуть детективи, ця книга як база ідеально підійде для якогось середньовічного детективу. Адже, більшість зночинів описана в тому часі. Берете за основу правдиву історію з цієї книги і додаєте елемнтів, героїв, сюжетних поворотів і при цьому читатиметеся правдиво. 

 Читання здатне викликати різних спектр емоцій. Одна сторінка може стати новою книгою. 

До прикладу коли я читала книгу "Буде боляче" (автор Адам Кей) я пережила всю палітру, яку тільки можна відчути читаючи. Це був сміх, сум, відраза чи навіть огида, захоплення від чиєїсь мужності, чи повне здивування від чиєїсь тупості. Короче, це такий собі ніби міні щоденник лікаря-ординатора. Він розповідає короткі оповіді, які траплялися з ним у його практиці. Якщо ви фанат серіалу "Доктор Хаус", то книга з аналогічним вайбом. Але що важивіше, вона не вигадана, а пережита. Запевняю вас, що кожну мінії історію можна обіграти у сюжеті повноціної книги, якщо ви любите використовувати героїв медиків. 

 Інколи завдяки читанню можна знати небанальну розвязку ( яка насправді може бути банальною) 

Так, інколи буває розвязку чи якийсь сюетний поворот можна почерпнути з чогось прочитаного, чи переглянутого ( якщо це фільм). То не обовязково має бути щось один в один, але сама ідея, суть чи елемнт, можуть наштовхнути на хід у власній книзі) І не завжди варто використовувати щось хитромудре, інколи шокувати може банальне, очевидне неочевиде))

Короче на прикладі. Зараз я у процесі читання одієї книги. Автора та назву я навмисно не говоритиму, щоб ви порозмислили над розвязкою, а не шукали її в інтернеті. Або якщо хтось читав, то ви її знаєте).

Якщо ви автор детективу, або читач детективів, то ось вам загадка. Реальна ситуація, яка трапилася і треба знайти винного у злочині. 

Отож, жінка була на другому поверсі і почула дивні звуки з нижнього поверху дому. Ніби хтось ходить і стукається об меблі. Спустившись в низ, вона виявила там власного чоловіка. Він був у нетверезому стані, і у нього текла кров з одного місця. Коли приїхали медики, криміналісти та інші спеціалісти, було виявлено, що чоловіка було поренено у задній прохід, двійчі в одне й теж місце. Увага...гострим предметом, і глибина порення сягала 45 см всередину. (не п"ять, сорок п"ять..на цьому моменті мені навіть стале трохи зле). Уявіть ступінь пошкодження внутрішніх органів. До речі не відомо, чи той чоловік вижив, але ж треба неодміну виявити злочинця! То ось вам загадка, хто таке скоїв з нещасним і чому? Який міг бути мотив? 

(Чоловік нічого не памятає, бо ж у нетвереземо стані, і крім того перебуває у шоці через біль)

Я..скажу вам своє припущення. У мене є лише один написаний детектив, але я б припустила, що цей чоловік, міг бути якись таємним збоченцем і це його покарала, якась його жертва. А які ваші думки? 

Чекатиму у коментарях, а в наступному блозі я розповім розвязку. 

Якщо ви прочитали цей блог, значить читати ви любите))) 

Звісно, усіх цих критеріїв значно більше! Але ті, які прийшли у голову...тут згадала. Які книги читати обирати лише вам, і як їх писати теж обирати лише вам. Але думаю завжди корисно повчитися чомусь у інших, щоб потім створити щось своє. Гарного вечора. 

телеграм (Книги...і не тільки)