Ліричний відступ
Привіт, є ще хто не спить у суботній вечір? Ось я наприклад ще ні, і вже опубліковала розділ 8 новинки "ВІЙНА ЛЕГЕНД"⚔️
Давайте заглянемо , що відбувається з героями які вже вступили у Ліги, бо там вони точно не стоять без діла і не чекають поки інші бажаючи прийдуть. Звичайно, після цього розділу, ми і на далі продовжимо дізнаватися про нових героїв та їх життя до вступу у Лігу , переодично будемо переноситися за стіни Цитаделей да підглядувати одним оком, що ж там робиться, поступово переходячи до основної лінії сюжету.
УРИВОК ♥️
ЦИТАДЕЛЬ СВІТАНКУ✨

Лейла пробиралася крізь натовп, не зважаючи на лайку й штовханину. Гармату вона несла на плечі, обережно, як носять немовля, і кожен, хто хоч раз бачив цю нашорошену конструкцію з латунним стволом, мимоволі відступав. Волосся в неї вибилося з хвостів й стирчало на всі боки, на щоці темніла смужка сажі, а очі горіли тим вогником, який буває лише у людей, що дуже втомилися й дуже вперто не хочуть цього показувати.— Я так і знала, що ви десь тут, — сказала вона, зупинившись поруч і окинувши його оцінюючим поглядом. — Усі нормальні люди тримаються купи, а ви стоїте, як пам'ятник самому собі. Це в мене професійне, я такі речі помічаю.— Ти ж казала, що нікому не скажеш, — спокійно відповів Тігріл.— Так я нікому й не сказала, я сказала вам.Куточок його рота ледь сіпнувся, вона це помітила й задоволено кивнула, наче домоглася якоїсь маленької перемоги.— Ви завжди такий мовчазний?— Так.— Це добре, я за двох говорю.
ЦИТАДЕЛЬ РУТНЕРИ ✨

Джинкс вскочила в залу так, як вскакує в кімнату кіт, що щойно втік від собак. Не через двері, а чомусь через відчинене вікно на другому поверсі, зісковзнувши по водостічній трубі. Приземлилась на мармур з тріском, перекотилась, схопилась на ноги й радісно розвела руки.
— Всім привіт! Я тут!
Усі повернулися. Кейтлін повільно підняла гвинтівку на півдюйма, не цілячись, просто даючи зрозуміти.
— Ой, та не треба, — махнула рукою Джинкс. — Я не кусаюсь. Сьогодні. Я навіть чесно пройшла через браму, майже, хто тут відповідальний за вечірку?
— Опусти пристрій, — рівно сказала Кейтлін.
— Це не пристрій, це Шрапнеллі, — з образою відповіла Джинкс, погладивши гарпун, закинутий на плече. — Не ображай мою дитину.
— Назви ім'я.
— Джинкс.
— Прізвище.
— А це що, допит? — Вона нахилила голову, і блакитні коси вислизнули з-за плечей. — Ти точно з Піллтовера, я ці інтонації за кілометр чую. Всі вони там говорять, як нотаріуси.
ЛІС✨

Ліс. У лісі живуть духи, і ті, хто їх переможе, отримують благословення: Сила, швидкість, магія. Дехто вважає це осквернінням. — П'яте —Три титани: Черепаха, Лорд і Дракон. Прокидаються по черзі. Той, хто здолає їх, отримає силу для штурму. Це перевага, і я не для того тут стою, щоб ви її комусь віддавали
Приємного читання ❤️ Розділ вийшов об'ємний, ознайомлюючий, та вже з відсидками на характер вже прибувших персонажів, (☆▽☆)
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати