Мотоцикл помчав уперед. Сонце лише трохи сховалося за обрій, надворі ще було досить світло, тому виїхати непоміченими їм не вдалося. З одного боку визирала бабуся Надя, зітхаючи й хитаючи головою. Трохи далі на лавці сиділи місцеві пліткарки, які з цікавістю повернули голови на звук мотоцикла. Молодь, що зібралася біля сільської зупинки, провела пару презирливими поглядами. Та навіть із подвір'я найбагатшої садиби в селі за ними спостерігала Лізина мати. Вона невдоволено насупилася, шкодуючи, що вона з дочкою не поїхала разом із чоловіком до міста, а залишилися тут на вмовляння свекрухи.