Темні історії... Оновлення!

Вітаю всіх і бажаю мирного неба!

Додав свіжий розділ у «Темні історії Малефича».

Хотів би запросити зумерів зазирнути й подивитися на справжній бандитський колорит міленіалів, який я там прописав. Зазирніть у ті часи, коли молодий бізнес жив під жорстким контролем кремезних відморозків, які вибивали данину за допомогою праски та паяльника, а міліція була куплена з потрохами до самих верхів.

Ну, а ті міленіали, хто призабув або пересидів ті роки бозна-де і взагалі тепер не в темі — ви теж можете зайти та згадати, як воно було.

Приємного читання, чекаю на ваші відгуки!

Дід Нечай

Клік тут: https://booknet.ua/book/temn-stor-maleficha-b450528

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вадим Сухобрус
12.06.2026, 22:19:14

Не зумер, не міленіал, але читати почав)

Показати 2 відповіді
Вадим Сухобрус
12.06.2026, 22:54:20

Сергій Більцан, Треба було мені Бабайкой назватись...

✨✨✨

Сергій Більцан
12.06.2026, 21:51:14

Анастасія Коваленко, Гарно дякую!)))

avatar
Паша Дев
12.06.2026, 20:14:01

Класно!✨

Сергій Більцан
12.06.2026, 20:14:22

Паша Дев, Дякую!)))

avatar
Очерет
12.06.2026, 19:12:19

Це розділ про минуле?)
Бо книга ж ніби про сучасність, а зараз відморозки вже розумніші стали. Мають посади в міністерствах, білу бухгалтерію... Хтось, може, навіть ШІ користується))

Сергій Більцан
12.06.2026, 19:19:09

Очерет, У Малефичі все ще можуть, бо туди позсилали багато старих уркаганів, які на зоні не хотіли співпрацювати з адміністрацією. А старі люблять тягнути за собою минулі часи, як оно одне гімно плішиве (союз хоче відновити), абсолютно не рахуючись із людськими життями.

avatar
Lianoir
12.06.2026, 19:07:46

✨✨✨

Сергій Більцан
12.06.2026, 19:19:21

Lianoir, Дякую!)))

Інші блоги
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше